Візит президента Польщі Анджея Дуди до Харкова був короткочасним, але насиченим. За його підсумками в Україні з'явилися сподівання на покращення стосунків двох держав, які були затьмарені останнім часом історичними суперечками. Як зазначають опитані експерти, у Польщі та України є набагато більше спільних інтересів, ніж проблем.

Жорсткі заяви голови старого польського уряду й новопризначеного прем’єр-міністра, провокаційний обстріл польського автобуса в Україні, спроби запобігти візиту президента Польщі Анджея Дуди до України з боку міністра закордонних справ не змогли зупинити хід історії – візит відбувся. Під час відвідин Харкова, як сказав на підсумковій прес-конференції президент Анджей Дуда, вдалося започаткувати вирішення делікатних історичних проблем, які стали на заваді розвиткові стосунків між двома державами останнім часом. Зокрема, Дуда виступив із посланням тим силам всередині Польщі, які вимагали від нього непохитності в питаннях ексгумації загиблих поляків на території України і спорудження пам'ятників у місцях їхніх поховань.

«Має бути досягнута згода на дослідження, має бути згода на ексгумацію, щоби в кожному випадку місця пам’яті стало можливим отримання результатів здійснених досліджень. Це дуже важливо».

Цю ідею підтримав і президент України Петро Порошенко: «Ми маємо знайти історичну правду, запустити процес ексгумації. І в нас є чітке розуміння, що від історичних конфліктів України та Польщі виграє лише одна сторона. Це не Україна і не Польща, а Росія. Тому ми маємо знайти абсолютний шлях виходу з цієї ситуації».

Ці заяви пролунали потому, як уряди України і Польщі заблокували створення нових і відновлення старих українських пам'ятників у Польщі та польських в Україні. Але створення спільної комісії з історичних проблем на рівні віце-прем'єрів двох держав покликане розглянути ширше коло проблем, ніж одне лише відновлення ексгумації загиблих на основі історичних досліджень. Зокрема, як сказав Порошенко, оцінку постаті Степана Бандери як «людини, яка зробила величезний внесок в український національно-визвольний рух». Порошенко зазначив, що історію потрібно віддати на експертизу науковців, а політикам варто більше дбати про майбутнє.

Проте в Україні лишається гіркий осад від зіпсованих стосунків між двома державами і далеко не всі вірять, що домовленість двох президентів означає нормалізацію стосунків між Україною і Польщею. Так, президент київського центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар закликав не переоцінювати значення візиту Дуди в Харків.

«Добре, що візит відбувся, добре, що діалог підтримується, але в цьому діалозі не було нічого стратегічного. Зміна керівника уряду показує, що риторика офіційної польської сторони змін не містить. Там містяться ті самі епатажні вислови для української сторони, що були характерні і для попереднього складу уряду. Не думаю, що найближчим часом потрібно очікувати якихось проривів у двосторонніх відносинах. Тим більше, що кулуарно польська сторона намагається шукати якесь порозуміння зі стороною російською. З польського боку ми щораз менше чуємо словосполучення «російська агресія», а дедалі більше словосполучення «конфлікт в Україні».

Але під час зустрічі Дуди і Порошенка була висловлена впевненість у тому, що набуття Польщею непостійного членства в Раді Безпеки ООН сприятиме захисту українських інтересів у війні на Донбасі. Дуда сказав, що він за мирну місію миротворців у регіоні і проти того, щоби ця місія обмежувалася винятково захистом представників ОБСЄ. Польський президент хоче, щоби миротворча місія контролювала всю окуповану територію Донбасу. «Ці заяви та загальна позиція Польщі дають підстави для оптимізму», – вважає київський політолог Сергій Таран.

«Я просто не уявляю, про що може домовитися Польща з Росією. Саме Росія винна в тому, що не було польської держави більше ста років. Саме Росія винна в радянській окупації на території Польщі. Тим більше зараз Польща є частиною європейської спільноти і незалежна від Росії. Останніми роками Польща почала робити все можливе, щоби унезалежнитися від російського газу та енергоносіїв. Можна було би пофантазувати про якісь територіальні домовленості між Росією і Польщею, які можуть торкатися України. Але це фантазії, бо Польща є частиною цивілізованого західного світу, який надзвичайно обережно ставиться до подібних геополітичних кулуарних домовленостей».

Ще більш оптимістично налаштований експерт аналітичної групи «Geostrategy» Володимир Денисюк. Він сказав «Польському радіо», що вважає візит Анджея Дуди свідченням розвитку стабільних відносин України і Польщі. «У двох держав дуже подібні погляди на такі стратегічні проблеми, як енергетика і безпека», – зазначив експерт. Суперечки навколо проблем спільної історії він назвав «нюансами» і спростував можливість кулуарних переговорів Польщі з Росією.

«Навесні ми чекаємо звіти розслідування катастрофи літака під Смоленськом. Відповідно до даних, які ми вже маємо про це розслідування, це буде дуже жорстка заява проти Росії про те, що ця трагедія штучно створена. В Польщі чудово розуміють, хто є ворогом і хто створює напруження в європейських країнах, що завданням Росії є створення кола ворожих держав навколо України. У Польщі й України однаковий стратегічний вибір. Ми рухаємося з деякими проблемами з популістами, зі спецопераціями з боку російських спецслужб, але рухаємося і скоро знаходимо порозуміння. Україна не ховається від складних питань, а намагається їх вирішувати».

Навіть скептики визнають, що тандем Польщі й України робить позиції двох держав сильнішими у вирішенні загальноєвропейських проблем. Анджей Дуда заявив, що його країна «абсолютно проти» будівництва нового газогону з Росії «Північний потік 2». На його думку, це «топче європейські норми і вона проти інтересів Європейського Союзу». Обидва президента підтвердили, що їхня позиція тут однакова і безкомпромісна. Дуда також сказав, що Польща відкрита для пропозицій України з постачання скрапленого газу через газопорт у польському Свіноуйсьце. Він теж підтримав будівництво нового газового інтерконектора, що має поєднати газогони України і Польщі. Михайло Гончар зазначив, що це дозволить збільшити газовий потік між двома державами і що польська сторона зможе під час стрибків споживання газу під час зимових морозів скористатися газом, що зберігається в українських підземних газосховищах.

«Якщо у них виникне така необхідність, вони зможуть цим скористатися. А в чому взаємна зацікавленість? Зараз ті обсяги газу, які ми беремо з Європи, цих наявних потужностей реверсного постачання газу для нас більше, ніж достатньо. Але ніколи не можна зав’язуватись на один маршрут, чи на одне джерело. Диверсифікація краще».

Ще одним здобутком перемовин президентів України і Польщі стала домовленість про скорочення переліку осіб, яким заборонено в’їзд до двох держав. Президенти домовилися запровадити на міжурядовому рівні спільний митний контроль як ефективний засіб боротьби з корупцією і контрабандою.

Джерело: Polskie radio dla zagranicy