Польща і світ
У 52 країнах знаходяться могили та кладовища, які мають характер польських місць пам’яті

За даними Міністерства культури і національної спадщини, у 52 країнах знаходяться могили та кладовища, які мають характер «польських місць національної пам’яті». Відомство веде реставраторські та відновлювальні роботи на деяких із них, зокрема на львівському Личаківському кладовищі та на цвинтарі в Дрогобичі.

Серед цивільних кладовищ, якими опікується міністерство, знаходиться Личаківський цвинтар. «Він належить не лише до спільної культурної спадщини Польщі та України, а й загальноєвропейської», – підкреслює міністерство.

Департамент культури ще з 2008 р. фінансує чергові етапи реставраторських робіт на території цього некрополю. Вибір конкретних об’єктів здійснює спільно польсько-українська експертна комісія. Роботи проводять польсько-українські бригади, їх фінансують за кошти, які надають у рамках фондів Міністерства: «Охорона національної спадщини за кордоном», а із 2017 р. теж «Місця національної спадщини за кордоном».

У 2008–2016 рр. на Личаківському кладовищі «професійні комплексні» роботи провели над 70 надгробками та склепами, зокрема письменниці та публіцистки Габріелі Запольської; учасника Листопадового повстання Юліана Константи Ордона; історика й багаторічного директора Національного закладу імені Оссолінських у Львові Войцеха Кентшинського; українського письменника Маркіяна Шашкевича; композитора і піаніста, учня Фридерика Шопена, засновника Львівської консерваторії Кароля Мікулі; першого реставратора пам’яток Східної Галичини Мечислава Потоцького; митрополита вірменського обряду, архієпископа Георгія Ромашкана; митрополита вірменського обряду, архієпископа Самуїла Стефановича.

Міністерство культури і національної спадщини у співпраці з Генеральним консульством РП у Львові вже багато років підряд підтримує акцію «Світло пам’яті для Личаківського кладовища». У зв’язку з цим 1 листопада тисячі лампадок знову запалали на території львівського некрополя.

У 2017 р. міністерство завдяки коштам програми «Охорона національної спадщини за кордоном» фінансує також реставраторські роботи надгробку Фридерика Шопена на паризькому кладовищі Пер-Лашез; місця спочивання Стефана Шольц-Рогозинського на кладовищі в Баньє (Франція); п’ятий етап реставрації польських надгробків на кладовищі в Дрогобичі, де відновлювальні роботи охопили 92 надгробки; консерваторські роботи двох вірменських надгробків у Кутах (Україна); реставраційні роботи нкаплиці Стшембошів у Ямполі (Україна); реставраторські роботи на кладовищах у Кишиніві та Рашкові (Молдова); другий етап інвентаризації єврейських кладовищ на Гуцульщині; інвентаризація кладовищ у колишньому Тернопільському повіті.

Цього року департамент культури запустив нову дотаційну програму «Місця національної спадщини за кордоном». Кошти з цього фонду скеровані на наступні роботи: капітальні ремонти п’яти кладовищ і військових поховань 1920 р. у Білорусі (Докшиці, Дуніловичі, Глибоке, Підсвілля, Задорожжя); реставраційні роботи надгробка Езехіеля Берзевіча – учасника Листопадового повстання і поручника Волинського кавалерійського полку Кароля Ружицького на цвинтарі в Болшовіце; ремонтні роботи на польському воєнному кладовищі 1920 р. у Ковелі; відновлення воєнних поховань і могил трьох львівських мерів на Личаківському кладовищі у Львові; відновлення поховань польських солдатів, полеглих у 1920 р. під Лопатином і Циганівкою на парафіяльному кладовищі у Лопатині; консерваторські роботи над алебастровою епітафією Адамі Киселя в церкві в Низкиничах; проект комплексу військових поховань на цвинтарі в Мостиськах солдатів Війська Польського, полеглих у 1939 р. під Львовом; відновлення надгробка полковника Тадеуша Шетцеля та підполковника Едмунда Харашкевича на кладовищі Зюйд-Ілінг у Лондоні.

За кошти, надані департаментом національної культури за кордоном і воєнних втрат, проходять також ремонти п’яти цвинтарів і комплексів поховань польських біженців часів Другої світової війни в Ірані (Дулеб, Тегеран, Мешхед, Ігфаз, Ісфаган), Узбекистані (заміна стел із написами на 8 польських воєнних кладовищах солдатів армії генерала Андерса та цивільних біженців); ремонт Воєнного кладовища жертв Катинського злочину та української частини меморіалу в Биківні біля Києва; за співпраці з Поморським медичним університетом у Щецині були проведені археологічно-ексгумаційні роботи у Литві в Катимелці (солдати 1920 р.) і хуторі Тауркалі (ймовірно, царські солдати), а також у Франції, в Ле-Кротуа (невідомий польський солдат часів Другої світової війни).

Безпосередньо кошти міністерства йдуть на фінансування опіки над польськими військовими кладовищами в Узбекистані, Казахстані та Киргизстані, трьома некрополями в Італії та кладовищем у Бейруті в Ливані. У свою чергу, фонд «Польсько-німецьке примирення» розпочав комплексний проект інвентаризації польських місць пам’яті та військових поховань у Німеччині.

Джерело: dzieje.pl

Схожі публікації
Група польських громадських діячів, журналістів і колишніх опозиціонерів опублікувала звернення до політиків із закликом не використовувати історичні суперечки для загострення польсько-українських відносин.
У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі підписали меморандум про співпрацю з Львівським історичним музеєм.
Розпочинається черговий набір у рамках ініціативи, завдяки якій місцеві неурядові організації з Люблінського та Підкарпатського воєводств отримають фінансову підтримку, щоб дбати про такі місця з повагою та турботою.
8 травня в Львівській політехніці відбулася особлива зустріч із польським астронавтом Славошем Узнанським-Вишневським.
Науковці завершують ДНК-дослідження, які дозволять уперше встановити імена жертв Волинської трагедії, похованих у Пужниках на Тернопільщині.
Інститут Polonika разом із польським Мінкультом оголосили нову програму підтримки України, в якій передбачено фінансування десятків культурних проєктів та посилення захисту спадщини під час війни.
Україна назвала ганебною реакцію ЮНЕСКО після російського удару по Львову. Формулювання «всі сторони повинні берегти культурні об’єкти» створює враження, що ніби існують «дві сторони», які знищують пам’ятки.
Один із дронів впав у середмісті Львова, за кілька десятків метрів від костелу та монастиря бернардинів, поруч із Соборною площею.
Міністерство культури України видало дозвіл на пошук останків польських жертв українських націоналістів у колишньому селі Гута-Пеняцька у Львівській області. Про це вчора, 18 лютого, відомство повідомило на своєму сайті.