Польща
У Польщі боротьба за працівника стає запеклішою. Вища платня – це не все

Нестача працівників – це проблема все більшої кількості польських фірм. Як кажуть експерти, сама платня не завжди впливає на зацікавлення відповідних кандидатів. Виділитися на ринку праці – це виклик для багатьох сучасних підприємств.

Історично низький рівень безробіття спричинив те, що кілька місяців на ринку праці першість мають працівники. За даними польського Міністерства родини, праці та соціальної політики, у вересні рівень безробіття вчергове зменшився (на 0,1 %) до 6,9 %. Без роботи поки залишаються 1,1 млн поляків. Це найнижчі показники з початку 90-х років.

Ще нижчі показники подає Євростат, за даними якого рівень безробіття в Польщі становив 4,7 % (порівняно із 4,7 % у липні), а кількість безробітних складала 812 тис. осіб. На європейському та польському ринку праці дуже потрібні інформатики та програмісти в кількості від 30 до 50 тис. осіб. Це число зростає, тому професії, пов’язані із ІТ-галуззю, належать до найбільш оплачуваних і перспективних на польському ринку.

Тиск на фірми

«Ситуація на рику праці сприяє талановитим особам із певними вміннями. Їм нескладно знайти роботу, особливо, якщо ідеться про таланти в ІТ-галузі та сучасних технологій. Це ті уміння, яких зараз не вистачає», – розповіла інформаційному агентству «Newseria Biznes» Магдалена  Важибок, директорка напрямку практики «Talent» у компанії «Aon Hewitt».

Як зазначає Важибок, ринок працівника відображається також у тиску на підвищення заробітної платні, через що фірми змушені систематично піднімати платню. У серпні пересічна платня в небюджетній сфері становила 4492,63 злотих, що на 6,6 % більше, ніж торік (280 злотих). Найбільше отримують спеціалісти в ІТ-галузі, будівельники та механіки.

Чим виділитися?

Нестача працівників пов’язана не лише зі зменшенням виробничих потужностей, але й із високою вартістю працевлаштування та залучення нових талантів. Оцінюють, що вартість пошуку та працевлаштування нового працівника на спеціалізовану посаду дорівнює шести або навіть дванадцятикратній місячній платні працівника. Такі фактори, як місія та цінності важливі для представників покоління міленіалів та покоління «Z», які через кілька років становитимуть більшість кандидатів (за оцінками, у 2025 р. вони становитимуть три чверті працівників).

«Фірми, які активно використовують «employer branding», формують свій імідж як роботодавці із місією, що має певні цінності, які виділяють їх на ринку праці, їм простіше зацікавити найкращих осіб, тому вартість працевлаштування для них буде нижчою. Все більше значення мають питання, пов’язані із цінністю організації: чи відповідають вони цінностям працівників, чи місія та стратегія фірми є цікавими, чи буде в них нагода брати участь у проектах, які вплинуть на фінансові результати фірми, а також на суспільство. Нематеріальні питання, особливо для осіб, які можуть обрати собі роботодавця, мають особливе значення», – оцінює Магдалена Важибок.

Джерело: Forbes

Схожі публікації
Навколо присутності громадян України в Польщі виникло багато міфів. Найпопулярніший із них стверджує, що вони «живуть за рахунок соціальних виплат» і обтяжують польську економіку.
Ще десятиліття тому західний капітал вирішував, що робити в Польщі. Сьогодні ситуація виглядає зовсім інакше.
Лише 16 % поляків оцінюють добробут Польщі достатньо високо, щоб вона опинилася серед найбагатших країн світу, а 11 % респондентів досі вважають, що живуть в бідній країні.
Протягом перших дев’яти місяців цього року до Центрального реєстру економічної діяльності від іноземців надійшло 32,9 тис. заявок на відкриття одноосібної підприємницької діяльності.
Попри задовільну економічну ситуацію, прискорення зростання ВВП і досі сильний ринок праці, показник добробуту знову знизився.
Прем’єр-міністр РП Дональд Туск заявив, що Польща стає 20-ю економікою світу. Однак Анджей Кубісяк із Польського економічного інституту вважає, що реальність може бути складнішою. 
Польські компанії мають не лише реагувати на ризики, але й навчатися та прогнозувати.
Заяви представників польського бізнесу свідчать про те, що дерегуляція є однією зі сфер, яка може й повинна об’єднувати політиків попри всі розбіжності в їхніх поглядах.
За словами Анджея Доманського, серед держав-членів ЄС зростає бажання завдати Росії та її економіці ще більшого удару.