Польща та Україна
Найбільші отримувачі соцдопомоги в Польщі – не українці

Навколо присутності громадян України в Польщі виникло багато міфів. Найпопулярніший із них стверджує, що вони «живуть за рахунок соціальних виплат» і обтяжують польську економіку.

Правда, яка випливає з нового звіту Польського економічного інституту, виявилася незручною для невдоволених. Українці в Польщі – це потужний двигун економіки, а їхнє чуття до бізнесу та етика праці змушує поляків ніяковіти. 

Якщо хтось вважає, що поляки є винятково працьовитим народом на фоні східних сусідів, йому варто поглянути на показник зайнятості. Серед довоєнних іммігрантів з України він становить космічні 90 %. Серед воєнних біженців – 75 %.

А як на цьому фоні виглядає населення Польщі? У III кварталі 2025 р. показник зайнятості поляків (віком 15 років і більше) становив лише 57 %.

Замість чекати допомоги від держави, українці взяли справи у свої руки, а масштаб їхньої підприємливості просто шокує. У 2022–2025 рр. громадяни України заснували в Польщі загалом 123,6 тис. компаній. Це ніби нові компанії відкрив майже кожен дорослий мешканець середнього за розміром міста.

Із цієї кількості 109,1 тис. ‒ це фізичні особи-підприємці. Лише у 2025 р. українці заснували 31,4 тис. нових ФОП. Це означає, що кожну восьму (12 %) нову компанію в Польщі сьогодні засновує громадянин України. Вони становлять 82 % усіх іноземців, які відкривають у Польщі свій бізнес.

Українські жінки також не пасуть задніх. У 2025 р. вони заснували 37 % усіх українських одноосібних підприємств. Цікаво, що ще у 2023 р. частка українок, які засновували власні компанії, була вищою, ніж у випадку польок (37 % проти 34 %).

Міфічне «забирання роботи в поляків» ‒ ще одна нісенітниця. Насправді український бізнес «латає дірки» там, де польська економіка має найбільші проблеми.

Українські чоловіки переважно будують і програмують. Понад третина (35 %) компаній, заснованих українськими чоловіками, діє в будівельній галузі. Другою найпопулярнішою галуззю є ІТ і телекомунікації (20 %), де переважають програмісти, а замикає перелік транспорт і логістика (10 %).

Жінки з України дбають про красу і торгівлю. Майже кожна третя українська компанія, заснована жінкою (31 %), діє у сфері послуг. Абсолютними лідерами тут є косметичні (65 % у цій галузі) та перукарські (20 %) салони. На другому місці ‒ торгівля (11 %).

Найбільш несподіваний висновок зі звіту Польського економічного інституту стосується так званої живучості компаній. Здавалося би, біженці, які засновують компанії в чужій країні, часто не знаючи мови чи нюансів польського права, масово банкрутуватимуть. А все відбувається навпаки. У 2025 р. було ліквідовано лише близько 1 % новозареєстрованих українських ФОП.

Для порівняння: в той самий час частка закритих ФОП у всій Польщі становила 4 %. Здатність українських компаній виживати на польському ринку є просто надзвичайною.

Замість боятися української конкуренції, поляки повинні радіти. Чому? Бо на цьому можна добре заробити. У 2024 р. громадяни України згенерували 2,7 % польського ВВП. Іншими словами, польська економіка завдяки українцям отримала 98,7 млрд злотих. Прогнозують, що до 2030 р. цей внесок зросте до 3,2 % ВВП.

Не справдилися також фаталістичні прогнози про витіснення поляків із ринку праці. Дослідження показують щось абсолютно неймовірне: кожне зростання кількості українських компаній на 10 % спричиняє появу 2,3 % нових польських компаній. Тобто 10 нових українських компаній стимулює появу чотирьох нових польських компаній. Це так званий ефект наслідування, оскільки польські підприємства стають субпідрядниками і партнерами українських підприємців.

Самі польські підприємці не відчувають страху. 53 % польських компаній оцінюють вплив українців на їхню конкурентоспроможність як слабкий або дуже слабкий.

Якщо хтось і досі має сумніви, йому варто подивися на те, як українці виглядають в інших країнах Європи. У Польщі коефіцієнт їхньої економічної активності становить 72 %. У Чехії працюють 60 % українців, а в Німеччині, яка славиться потужною системою соціального забезпечення, на ринок праці увійшли лише 39 %.

Висновок простий: до Польщі приїхали люди, які хочуть працювати, створювати робочі місця й розвивати польську економіку. Можливо, замість нарікати, час почати робити з ними бізнес?

джерело:
Схожі публікації
Представники УГКЦ у Польщі зустрілися з американськими єпископами, щоб обговорити душпастирську роботу та підтримку українських біженців, зокрема організацію центрів психологічної допомоги.
Уряд Південної Кореї виділив 15 млн доларів на підтримку українських біженців у Польщі.
Польща є зручним місцем для життя і праці. Так принаймні вважають сотні тисяч осіб з інших країн, які саме тут знайшли роботу і можуть жити краще, ніж у себе на Батьківщині.
Згідно з результатами дослідження, 41 % польських роботодавців планує залучати нових працівників у ІІ кварталі цього року.
Мешканці Любліна та представники української громади міста відзначили 212-річчя з дня народження Тараса Шевченка читанням його поезії в однойменному сквері в центрі міста.
Нові законодавчі положення, що обмежують допомогу для біженців з України, уже діють і створюють перші проблеми.
За даними звіту, підготовленого порталом Pracuj.pl, нову роботу активно шукають 57 % поляків віком 18–24 роки.
У Польщі почали діяти нові правила стосовно біженців з України. Тимчасовий захист для тих, хто має номер PESEL зі статусом UKR, продовжено до 4 березня 2027 р.
Нові норми законодавства набирають чинності сьогодні, 5 березня.