Польща
Знайдено невідомі рапорти Чеслава Кіщака

Як офіцер сталінської військової контррозвідки в Лондоні Кіщак шпигував за солдатами Польських збройних сил на Заході.

«У військових архівах знайдено невідомі історикам рапорти Чеслава Кіщака з часів, коли під кінець 40-х років він як офіцер військової контррозвідки в Лондоні шпигував за солдатами Польських збройних сил на Заході», – повідомив директор Військового історичного бюро Славомір Ценцкевич.

У 1946–1947 рр. комуністична військова служба безпеки – Головне управління інформації Польської народної армії – направила Кіщака до осередка в Лондоні.

Його робота полягала у доносах і слідкуванні за середовищем військових генерала Андерса. Йдеться, зокрема, про індивідуально складені рапорти на 74 військових польського війська. Знайдені папки не знаходилися на балансі архіву. Їх приховали, на них наклеїли написи «стосується тов. Кіщака».

У середу на прес-конференції в Міністерстві національної оборони Славомір Ценцкевич поінформував, що ці акти в лютому 1990 р. потрапили з МВС до Центрального військового архіву, де не були взяті на баланс.

Славомір Ценцкевич підкреслив, що 16 років тому після утворення Інституту національної пам’яті ці акти повинні були потрапити саме туди, але так не сталося. Також він додав, що в цій справі направить заяву до прокуратури.

Померлий у листопаді 2015 р. Кіщак був офіцером військової контррозвідки, потім служив у Військовій внутрішній службі, у 70-х був головою військової розвідки та контррозвідки. В 1981 р. як близький співробітник генерала Войцеха Ярузельського став очільником МВС.

Серед документів – доноси Кіщака
«Я не хочу зараз однозначно заявляти, що люди, на яких вказує у своїх рапортах Чеслав Кіщак, зазнали репресій. Це завдання істориків, які аналізуватимуть ці матеріали», – зазначив Славомір Ценцкевич під час конференції. Також він додав, що «на перший погляд, принаймні, кількох осіб із цього списку репресували».

Також Ценцкевич розповів, що Кіщака в 40-х рр. у Лондоні, насамперед, цікавили військовослужбовці розвідки та контррозвідки, тобто працівники 2-го відділу Генерального штабу польського війська, а також офіцери, які виявляли свої антикомуністичні погляди й агітували не повертатися до Польщі. Він теж цікавився колишніми солдатами Вермахту, які під час війни приєдналися до Польських збройних сил на Заході.

«Серед документів, – сказав Славомір Ценцкевич, – знаходяться також доноси, які Кіщак отримував від солдатів у Лондоні». Він сказав, що серед знайдених актів – документи, написані військовою розвідкою ПНР, управлінням 2-го відділу Генерального штабу польського війська, головою якого Кіщак був у 70-х рр. ХХ ст.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Залишки кораблів, які в давнину розбивалися дорогою до Птолемаїди в Лівії, відкрили археологи Варшавського університету.
6–8 травня 2026 року відбудеться Польсько-український історичний конгрес – найбільша на сьогодні зустріч істориків із Польщі та України, присвячена спільній рефлексії над історією відносин між двома народами.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Археологи з фундації Relicta виявили поблизу селища Загроди в Західнопоморському воєводстві сліди середньовічного міста Штольценберг.
15 лютого 1951 р. було підписано угоду про обмін ділянками територій між Польщею та СРСР. Радянська сторона отримала родючі та багаті на поклади кам’яного вугілля території, поляки натомість отримали мальовничий, але бідний район у Бещадах із майже вичерпаними покладами нафти.
Інститут воєнних втрат, який проводить дослідження збитків, завданих Польщі внаслідок агресії СРСР у вересні 1939 р., представив перші результати своєї роботи.
Фундація «Świat na Tak» запрошує дітей та молодь польського походження, а також дітей поляків, які проживають за межами Польщі, віком від шести до 22 років до участі в XVII конкурсі «Бути поляком» (модуль А).
Лише до завтра, 11 листопада, можна милуватися мультимедійною проєкцією «Корона і держава: 1000 років королівства». Це розповідь про тисячолітню історію польської державності, висвітлена за допомогою 2D- і 3D-анімації, світла та звуку.
Через чотири роки після ухвалення Сеймом закону про відтворення західної частини площі Пілсудського Міністерство культури розпочинає роботи з відбудови Саксонського палацу, палацу Брюля та трьох історичних кам’яниць.