Польща
Знайдено невідомі рапорти Чеслава Кіщака

Як офіцер сталінської військової контррозвідки в Лондоні Кіщак шпигував за солдатами Польських збройних сил на Заході.

«У військових архівах знайдено невідомі історикам рапорти Чеслава Кіщака з часів, коли під кінець 40-х років він як офіцер військової контррозвідки в Лондоні шпигував за солдатами Польських збройних сил на Заході», – повідомив директор Військового історичного бюро Славомір Ценцкевич.

У 1946–1947 рр. комуністична військова служба безпеки – Головне управління інформації Польської народної армії – направила Кіщака до осередка в Лондоні.

Його робота полягала у доносах і слідкуванні за середовищем військових генерала Андерса. Йдеться, зокрема, про індивідуально складені рапорти на 74 військових польського війська. Знайдені папки не знаходилися на балансі архіву. Їх приховали, на них наклеїли написи «стосується тов. Кіщака».

У середу на прес-конференції в Міністерстві національної оборони Славомір Ценцкевич поінформував, що ці акти в лютому 1990 р. потрапили з МВС до Центрального військового архіву, де не були взяті на баланс.

Славомір Ценцкевич підкреслив, що 16 років тому після утворення Інституту національної пам’яті ці акти повинні були потрапити саме туди, але так не сталося. Також він додав, що в цій справі направить заяву до прокуратури.

Померлий у листопаді 2015 р. Кіщак був офіцером військової контррозвідки, потім служив у Військовій внутрішній службі, у 70-х був головою військової розвідки та контррозвідки. В 1981 р. як близький співробітник генерала Войцеха Ярузельського став очільником МВС.

Серед документів – доноси Кіщака
«Я не хочу зараз однозначно заявляти, що люди, на яких вказує у своїх рапортах Чеслав Кіщак, зазнали репресій. Це завдання істориків, які аналізуватимуть ці матеріали», – зазначив Славомір Ценцкевич під час конференції. Також він додав, що «на перший погляд, принаймні, кількох осіб із цього списку репресували».

Також Ценцкевич розповів, що Кіщака в 40-х рр. у Лондоні, насамперед, цікавили військовослужбовці розвідки та контррозвідки, тобто працівники 2-го відділу Генерального штабу польського війська, а також офіцери, які виявляли свої антикомуністичні погляди й агітували не повертатися до Польщі. Він теж цікавився колишніми солдатами Вермахту, які під час війни приєдналися до Польських збройних сил на Заході.

«Серед документів, – сказав Славомір Ценцкевич, – знаходяться також доноси, які Кіщак отримував від солдатів у Лондоні». Він сказав, що серед знайдених актів – документи, написані військовою розвідкою ПНР, управлінням 2-го відділу Генерального штабу польського війська, головою якого Кіщак був у 70-х рр. ХХ ст.

Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy

Схожі публікації
Може виявитися, що в крипті під кафедральним костелом похована не перша, а третя дружина князя Януша Острозького – представника династії, яка володіла Тарновом. У вчених є докази.
Концерт на даху будівлі студії звукозапису Apple у Лондоні був записаний як заключна сцена фільму Let it Be режисера Майкла Ліндсі-Хогга.
Інститут національної пам’яті Польщі організовує загальнонаціональний художній конкурс для молоді «Герой на всю сотню» з нагоди столітнього ювілею польської національної валюти.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2024», у рамках якого підлітки з Польщі та України, серед них – діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
У Центрі східноєвропейських студій Варшавського університету невдовзі завершиться прийом заявок на XXXI Нагороду часопису «Przegląd Wschodni» за книги, видані у 2023 р.
Інститут Великого князівства Литовського оголосив шостий конкурс на здобуття Премії імені Юліуша Бардаха. Її надають за кандидатські дисертації, присвячені ідеям та історії Великого князівства Литовського (ВКЛ).
Парламент визначив 12 покровителів 2024 р. Як зазначила речниця Національного центру культури Йоанна Банцеровська, завдяки багатьом видатним постатям у сфері культури відбуватиметься багато цікавого.
2024-й проголошено Роком Іммануїла Канта. Таке рішення ухвалили на сесії воєводської ради Вармінсько-Мазурського воєводства.
Виставка присвячена Групі Ладося – дипломатам, які були причетні до видачі нелегальних паспортів, аби рятувати євреїв від знищення.