Мета фестивалю – показати багатокультурність Влодави, де спільно жили євреї, поляки, українці та білоруси.
Концерти, виставки, перегляди документальних стрічок, майстер-класи, пов’язані з традиціями й релігіями католицизму, православ’я та юдаїзму, складатимуть програму XVIII Фестивалю трьох культур, що розпочався 21 вересня у Влодаві Люблінського воєводства.
«Мета нашого фестивалю – нагадати про багатокультурну історію нашого міста, наголосити на співіснуванні єврейської, католицької та православної громад, котрі колись жили у Влодаві. Цьогоріч ми хочемо нагадати, що тут мешкали також протестанти», – сказала директор Музею Ленчинсько-Влодавського поозер’я Аніта Левчук, що організовує фестиваль.
«У нашому місті існувала кальвіністська церква, що була важливим центром протестантської думки. Це були бідні люди, але вони керували великою бібліотекою. На жаль, вона, ймовірно, згоріла під час повстання Хмельницького», – додала Левчук.
Фестивальні заходи відбуватимуться, зокрема, в історичному синагогальному комплексі у Влодаві, де нині знаходиться приміщення музею, у православній церкві та у бароковій католицькій церкві Святого Людвіка. У музеї буде відкрито виставку «Місцеві жителі – жителі Влодави багатьох культур», на якій буде представлено приблизно 180 старих світлин, на яких зображене життя Влодави.
«На найстаріших, довоєнних, добре видно мультикультурність нашого міста. Ці світлини нам подарували жителі міста. Хочемо збирати такі пам’ятки, а також розповіді, аби зберегти пам’ять про минуле», – зазначила Левчук.
Серед іншого, про долю православних жителів польських земель, емігрантів під час Першої світової війни, буде йти мова під час презентації книжки Анети Примаки «Біженство 1915. Забуті біженці». Життя православних монахів можна буде побачити під час виставки фотокопій отця Софронія з Яблочинського монастиря (православний чоловічий монастир Святого Онуфрія біля села Яблочина в Більському повіті Люблінського воєводства, – ред.) «Православ’я крізь шпарку».
Влодава – це 15-тисячне містечко, розташоване біля польсько-українського кордону. До війни там проживали 9 тис. жителів. Населений пункт був типовим єврейським містечком (штетлом), у якому жили євреї, поляки, українці та білоруси.
Джерело: Polskie Radio dla Zagranicy
