«Зміни, які впроваджує Київ в освітній системі, псують відносини із західними сусідами», – йдеться в статті Руслана Шошина для газети «Rzeczpospolita».

Український парламент ухвалив радикальні зміни для шкіл національних меншин. Учні цих шкіл, що дотепер навчалися рідною мовою, віднині, починаючи з п’ятого класу, навчатимуться українською. Реформу мають впровадити до 2020 р., проте вона викликала неоднозначну реакцію, особливо в Угорщині.

Автор згадує про протести угорської, румунської та молдовської влади і зазначає, що реакція польського МЗС була набагато м’якшою. Міністерство переконує, що зробить усе задля того, аби «поляки в Україні мали доступ до навчання польською мовою». Зараз в Україні існують п’ять польських шкіл, і всі вони функціонують у західній частині держави.

Очільниця Польського дому в Києві Марія Сівко, чиї слова цитують у статті, не вбачає проблем у новому законі: «Кожен, хто хоче в Україні вивчити польську мову, може це зробити. […] Все залежатиме від батьків, якщо вони матимуть таке бажання, то їхні діти навчатимуться польською». На прийнятий Верховною Радою закон не відреагувала й Спілка поляків України.

За словами українського публіциста Віталія Портнікова, реформа освіти не загрожує національним меншинам і становить елемент процесу декомунізації, що триває вже декілька років: «Ми не будуємо своєї держави для румунів, угорців чи поляків. Ми хочемо, аби наші громадяни, незалежно від походження, навчалися в українських університетах, працювали і мешкали тут, а не робили вибір на користь іншої держави».

З іншого боку, сенатор від «Права і справедливості» Ян Жарин заявляє: «Україна демонструє, що стоїть поміж радянсько-недемократичною спадщиною і європейськими стандартами, наближення до яких прагне. У вільному світі національні меншини мають право на навчання рідною мовою. Держава не повинна тут нічого нав’язувати».

Джерело: Polskie radio dla zagranicy