Видання пише про російсько-фінські взаємовідносини.
«Путін шукає слабких місць у Європейському Союзі», – читаємо у виданні «Rzeczpospolita». Газета цитує слова професора університету в Тампере (Фінляндія). Як каже Памі Альто, Росію цікавлять слабкі місця ЄС, куди вона могла би вдарити. Хто з євросоюзних держав не погоджується з іншими? Чи всі члени ЄС одностайні в питаннях брекзіту, оборони чи валютної системи? Такі думки виникають у Фінляндії напередодні візиту президента Росії Володимира Путіна до цієї країни. Офіційний привід – століття звільнення Фінляндії з-під влади російської імперії.
«Гості не звертають уваги на двозначність ситуації Володимира Путіна, – пише видання, – для них важливі добрі контакти з Гельсінками».
«Rzeczpospolita» додає, що фінський президент Саулі Нійністьо є єдиним лідером європейської країни, котрий, незважаючи на російську агресію в Україні, від самого початку війни на Донбасі підтримує постійний контакт із Путіном. Попри санкційні обмеження, товарообмін між Фінляндією та Росією у цьому році зріс на 20 %, Гельсінкі теж погодилися на будову гілки «Північного потоку 2» у своїй морській економічній зоні.
Одночасно в липні набув чинності закон, який розширює повноваження державної влади у випадку, «коли солдати без розпізнавальних знаків почнуть становити загрозу для держави (так, як це сталося в Україні)». Гельсінкі теж задумуються, чи вдасться через півроку провести спокійні президентські вибори, чи, наприклад, як у США, з’являться проблеми. Фінська преса нагадує, що Кремль втручався у внутрішні справи Фінляндії (диригуючи, зокрема, виборами) від 1956 р. аж до розпаду СРСР.
Джерело: Polskie radio dla zagranicy
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
РОСІЯ ЗАСТОСУЄ САНКЦІЇ ПРОТИ ПОЛЬЩІ? РАДА ФЕДЕРАЦІЇ ЗВЕРНУЛАСЯ ДО ПУТІНА
РОСІЯ – ПРОГРЕСИВНИЙ ОКУПАНТ ГРУЗІЇ
