18 липня 1944 р. 2-й польський корпус, яким командував генерал Владислав Андерс, визволив портове місто Анкона на Адріатичному морі. Це був черговий бойовий успіх корпусу після того, як двома місяцями раніше він здобув Монте-Кассіно.

Бої в районі Анкони були елементом подальшого наступу союзників на Апенінському півострові після здобуття 4 червня Рима. Використовуючи значне ослаблення німців, планувалося в рамках цієї наступальної операції досягнути рубіж Піза-Ріміні – 270 км на північ від столиці Італії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ЗАЛИШИВСЯ ПІСЛЯ НЬОГО ЩОДЕННИК

Відсутність серйозних рельєфних перешкод у ході атаки обіцяла цій ініціативі успіх.

До 21 червня, попри труднощі інтендантського характеру та відрядження частини сил з Італії на наступ у Франції, наступальна операція пересунула фронт на 180 км. У середині липня черговими цілями стали два важливі морські порти – Ліворно на Тірренському морі та Анкона на Адріатиці, зайняти яку доручили 2-му корпусу.

Польський наступ розпочався 17 липня. Після артилерійської та авіаційної підготовки 5-та кресова дивізія піхоти здобула висоти Монте делла Крешія, а 2-га танкова бригада – Монто Торто. Наступного дня ці частини дійшли до моря біля дельти річки Езіно на північ від Анкони, відтинаючи її від решти території, зайнятої німцями. Одночасно 3-тя дивізія карпатських стрільців захопила місто і порт.

Подальший наступ карпатців, який вівся вздовж побережжя, німці затримали перед наступною після Езіно річкою Міза. Наступальні дії 2-й корпус поновив 9 серпня, і вже 31 числа цього ж місяця він звільнив Пезаро і таким чином прорвав східну ділянку чергового рубежа німецької оборони в Італії, названої Готською лінією. Цей успіх уможливив зайняття британськими силами Ріміні, що сталося 21 вересня.

Дещо раніше була зайнята Флоренція (13 серпня) і Піза (2 вересня), але знесилення союзних військ примусило їх повернутися до позиційної війни. Завдяки цьому німцям вдалося відновити Готську лінію на дещо змінених позиціях. Перерва в активних сухопутних бойових діях на італійському фронті тривала аж до квітня 1945 р., коли 2-й корпус увінчав свою воєнну славу визволенням Болоньї.

У кампанії «Від Рима до Арно» – як називають бої в Італії влітку 1944 р. – 2-й польський корпус втратив убитими 1358 солдатів і офіцерів.

Джерело: dzieje.pl