Поміркована коаліційна партія, яка очолює уряд Швеції, має намір створити комісію для оцінки плюсів і мінусів можливого вступу країни до єврозони.

Проєкт буде реалізовано лише в разі перемоги на парламентських виборах, запланованих на вересень.

Як нагадує Reuters, шведи відхилили запровадження євро на референдумі 2003 р. Однак останні аналітичні оцінки свідчать, що разом із дедалі глибшою інтеграцією економіки з Європою потенційна вигода від спільної валюти починає переважати ризики.

«Я думаю, це очевидно: ми повинні знову повернутися до цього питання. І це завдання, яким я займуся якомога швидше під час наступної каденції», ‒ заявила міністерка фінансів Елізабет Свантессон під час парламентських дебатів щодо членства в єврозоні.

Szwecja rozważa przystąpienie do strefy euro w obliczu globalnych napięć. Czy zmiana waluty stanie się nową tarczą ochronną dla gospodarki? #politico #szwecja #eurowaluta #inwazjarosjinaukraine #donaldtrump #polska https://t.co/v9GveKbYwj

— Onet Wiadomości (@OnetWiadomosci) January 30, 2026

Reuters звертає увагу, що дискусія щодо приєднання Швеції до єврозони набрала обертів в останні роки у зв’язку з низкою геополітичних та економічних змін, зокрема повномасштабним російським вторгненням в Україну та митною політикою президента США Дональда Трампа.

Хоч незалежна монетарна політика Швеції загалом визнається чинником, який допоміг країні пройти через фінансову кризу 2008–2009 рр., подальшу кризу єврозони та пандемію, експерти вказують на потенційні торговельні та безпекові вигоди, що випливають із глибшої інтеграції з єврозоною.

Елізабет Свантессон наголосила, що навіть у разі, якщо комісія рекомендує запровадження євро, членство в єврозоні лишатиметься віддаленою перспективою. Найсерйознішою перешкодою залишається партія «Шведські демократи» ‒ найбільша партія правого крила. Хоч члени партії підтримують коаліційний уряд меншості, вони рішуче виступають проти вступу до єврозони.

На референдумі у 2003 р. 56 % шведів висловилися проти євро, а 42 % ‒ за. Натомість, за даними опитування національного статистичного управління, проведеного у травня минулого року, тепер 49,5 % респондентів виступають проти запровадження спільної євровалюти, 32 % ‒ її підтримують, а 18,5 % ‒ не визначилися.

Нагадуємо, що 1 січня 2026 р. єврозона розширилася ще на одну країну ‒ Болгарію. Сьогодні спільну європейську валюту мають Австрія, Бельгія, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Естонія, Фінляндія, Франція, Греція, Іспанія, Нідерланди, Ірландія, Литва, Люксембург, Латвія, Мальта, Німеччина, Португалія, Словаччина, Словенія та Італія.

Зі своїми національними валютами залишилися Чехія, Данія, Польща, Румунія, Швеція та Угорщина.

Міністр фінансів Польщі Анджей Доманський у нещодавньому інтерв’ю Financial Times заявив, що Польща має дедалі більше аргументів на користь збереження власної національної валюти та відмови від запровадження євро.