Понад 230 представників культури та науки написали лист до президента Польщі Анджея Дуди та прем’єр-міністр Беати Шидло про захист Біловезької пущі. Під листом підписалися, наприклад, режисер Агнєшка Голланд, актор Єжи Штур, поетеса, Нобелівська лауреатка Герта Мюллер.

Лист також підписали письменники: Ольга Токарчук, Кристина Кофта, Марек Заганьчик, Інґо Шульце; актори: Кристина Захватовіч, Адам Ференци, Ян Новіцький; режисери: Єжи Сколімовський, Анджей Якімовський, Борис Ланкош, Хавери Жулавський, а також історик проф. Анджей Фрішке.

«Непокоїть факт знищення найстарішого лісу»
Люди культури та науки в листі звертаються про «втручання і негайне затримання знищення найстарішого польського лісу». «Ми просимо ініціювати переговори, в яких сторони конфлікту могли б виробити спільну модель охорони Біловезької пущі і завершити нищівну для місцевої громади суперечку», – звернулися до президента і прем’єр-міністр автори листа.

«На території Біловезької пущі, об’єкту зі Списку світової спадщини ЮНЕСКО, все частіше вирізають багатовікові дерева», – читаємо в листі. Підкреслюється, що дотепер діяв мораторій на вирубку старих дерев у пущі, проте «Державні ліси» внесли зміни у законодавство при нечітких юридичних обставинах.

«Науковців, природоохоронців та людей культури непокоїть факт нищення найстарішого лісу, а також реалізація права, яке, попри все, виправдовує його спустошення», – зазначено у листі. Повідомляється, що текст «спеціального рішення про вирубку» є «секретною інформацією, так само, як і сама вирубка». «Щоб уникнути свідків, було закрито доступ до лісових доріг у лісництвах Біловежа та Гайнівка», – відмітили автори листа.

У зверненні представники культури і науки нагадали, що Комітет світової спадщини ЮНЕСКО відзначив універсальні цінності Біловезької пущі, які «інші ліси Землі вже втратили». (…)

Посилаючись на дослідження, вони підкреслили, що туристичні та естетичні переваги пущі дадуть їй економічне майбутнє варте більшого, ніж «чергові кубометри лісу». «Голос за зупинку вирубки є голосом за майбутнє місцевої громади. А також за розвиток наукових досліджень у регіоні, адже Біловезька пуща в її дотеперішньому стані – це невичерпне джерело тем та здогадок, тобто дослідницький матеріал, якого немає ніде у світі, і яким не можна розпалювати грубку. Останній природній ліс Європи на низині заслуговує, швидше, наукового центру, бодай як варшавський Коперник, а не нового плану вирубки», – читаємо в листі.

Міністерство коментує
Прес-секретар міністерства навколишнього середовища Павел Муха, посилаючись на лист, сказав, що теперішня діяльність має на меті повернути пущу до стану, коли «вона захоплювала своєю красою». «А сьогодні ми маємо у ній місячні краєвиди», – говорить Муха. Одночасно він додав, що «тішить факт, що представників світу культури турбує добро Біловезької пущі».

«Однак хочу підкреслити, що зараз у Біловезькій пущі вирізають тільки хворі дерева, тобто ті, які були заражені, у тому числі короїдом-типографом», – сказав він. Ще додав, що переважно вирізаються ялини.

«Ми діємо, опираючись на досвід і найкращі знання лісників, а також факт, що Біловезька пуща була порушена людським втручанням», – підкреслив Муха. За його словами, на це вказують документи і свідчення людей, які садили пущу. «Тож твердження, що Біловезька пуща – це праліс, не відповідає реальному стану речей», – говорить прес-секретар.

«Ми зобов’язані видаляти хворі дерева і ті, які створюють загрозу», – говорить Муха. Він підкреслив, що саме через це «Державні ліси», а також два згадані лісництва ввели заборону відвідувати деякі туристичні шляхи. «Неправда, що Біловезька пуща є закритою для людей», – зазначив він.

Джерело: www.tvn24.pl