Путін береться за своїх досі лояльних прихильників. У Москві триває боротьба за впливи та гроші, жертвами якої стають навіть люди, віддані диктатору. Про це пише The Guardian. 

Російську проурядову пропагандистку українського походження Тетяну Монтян минулого тижня визнали «терористкою та екстремісткою». Це формулювання досі Кремль застосовував до найзапекліших ворогів режиму, як-от соратники покійного лідера опозиції Алєксєя Навального. 

W Moskwie toczy się walka o wpływy i pieniądze, której ofiarą padają nawet lojalni wobec dyktatora ludzie - pisze "The Guardian".https://t.co/pcSgZQlnVm

— tvn24 (@tvn24) November 6, 2025

Народжена в Криму Монтян, яка на державному телебаченні RT нарікала, чому повномасштабне вторгнення на півострів не провели раніше, стала останньою жертвою політичних розборок усередині Росії. Розборок, які, як зазначає The Guardian, дедалі частіше зачіпають не лише опонентів Путіна, але й його затятих прибічників. 

Раніше цього року «іноземними агентами» визнали двох інших впливових пропагандистів Путіна: політичного аналітика Сергєя Маркова та проурядового блогера Романа Альохіна. Перший роками в зарубіжних медіа оспівував Путіна як одну з визначних фігур світової історії, другий за допомогою своєї аудиторії збирав кошти для російських солдатів. 

Кожна з цих осіб випала з милості Кремля через конкретну причину. Марков підтримував тісні зв’язки з політичною елітою Азербайджану, а відносини Москви з Баку останнім часом охололи. Натомість Альохіна і Монтян звинуватили в розкраданні зібраних на армію коштів. 

Як підкреслює The Guardian, справа має ще одне підґрунтя ‒ це суперництво між фракціями всередині режиму. 

Політологиня Єкатерина Шульман вказала на два головні табори, що борються за впливи в Росії: «лоялісти» ‒ люди, давно пов’язані з Кремлем і Міністерством оборони, та «мілітаристи» ‒ низовий рух ультранаціоналістичних активістів і проурядових блогерів, так званих «Z-блогерів». 

Останні можуть часом відкрито критикувати спосіб ведення війни. Їхня відносна незалежність від держави спонукала владу підтримувати атаки проти них. «Автократичні режими бояться будь-якої громадянської мобілізації. Будь-який автентичний рух, включно з проурядовим, сприймається як перешкода і потенційна небезпека», ‒ наголосила Шульман. 

The Guardian нагадує, що Кремль раніше вживав заходів, аби стримати проурядовий рух від виходу з-під контролю. Наприклад, ув’язнивши торік популярного правого коментатора Ігоря Гіркіна.  Є й друга причина суперництва ‒ більш прозаїчна. 

«Насправді їхній конфлікт – це боротьба за кошти», ‒ вважає російський дослідник і письменник, фахівець з проурядового руху в РФ Іван Філіпов. Він описав, як Владімір Соловйов, впливовий телепропагандист і одне з облич «лоялістів», очолив кампанію з ліквідації блогерів і волонтерів, що підтримують війну. Соловйов нібито був незадоволений, що багато з них зібрали більше грошей для російської армії в Україні, ніж його власна схвалена державою благодійна організація. 

Як додав Філіпов, «смішно спостерігати, як ті, хто мовчав, коли ув’язнювали лібералів, раптом зʼясовують, що справедливість у Росії вибіркова й що будь-кого можна кинути за ґрати без причини».