У контексті ескалації напруги з Росією НАТО прискорює свої приготування до оборони східного флангу, зосереджуючись на гібридних загрозах і конвенційних силах.
Аналізи Інституту вивчення війни (ISW) вказують, що хоч Альянс має перевагу, повне посилення обороноздатності може зайняти ще кілька років. Це вимагатиме термінових інвестицій і координації з боку всіх держав.
Агресія Росії проти України та зростання напруги на східному фланзі змушують Північноатлантичний альянс інтенсифікувати зусилля щодо посилення обороноздатності. З початку вторгнення 2022 р. НАТО засудило дії Кремля як неспровоковану агресію та розпочало безпрецедентну підтримку України, включно з постачанням військового обладнання та підготовкою українських військових.
Однак російські провокації, як-от порушення повітряного простору союзників, включно з інцидентами з дронами над Польщею та Румунією у вересні цього року, тестують готовність НАТО до колективної оборони на основі статті 5 Вашингтонського договору. Експерти підкреслюють, що хоч НАТО має військову та економічну перевагу над Росією, ключовим є швидке пристосування до гібридних загроз, як-от атаки дронів і дезінформація.
Russia is conducting a wide-scale hybrid warfare campaign targeting NATO states in tandem with Russian efforts to augment its conventional military capabilities in preparation for a potential conflict with NATO. ⬇️ https://t.co/V5IFojFbGd pic.twitter.com/03FL83bCHs
— Institute for the Study of War (@TheStudyofWar) June 5, 2024
НАТО значно посилило свою присутність на східному фланзі, встановивши вісім багатонаціональних батальйонних груп від Балтійського моря до Чорного, включно з новими формуваннями в Болгарії, Угорщині, Румунії та Словаччині. Альянс збільшив чисельність сил високої боєготовності з 300 до понад 500 тис. солдатів, готових до дій у наземному, морському, повітряному, кібернетичному та космічному просторах.
Військові навчання, як-от Steadfast Defender у 2024 р., симулювали оборону від російського вторгнення, демонструючи здатність до швидкого розгортання сил. Попри це, інциденти з російськими літаками та дронами поблизу кордонів НАТО, як ті, що зафіксовані в Естонії та Польщі, викривають прогалини в системах виявлення та реагування, що спонукає союзників до більшої інтеграції протиповітряної оборони.
WARNING: Russia and Belarus may conduct special forces sabotage operations against Polish critical infrastructure and drone incursions and blame Ukraine.
— Institute for the Study of War (@TheStudyofWar) September 30, 2025
Russia’s Foreign Intelligence Service (SVR) on September 30 baselessly accused Ukraine of preparing to conduct a false flag… pic.twitter.com/06UVj0IQXZ
Порівнюючи можливості НАТО та Росії, Північноатлантичний альянс перевершує супротивника за чисельністю військ і технологіями, але Росія зосереджується на асиметричних тактиках. НАТО має приблизно 3,5 млн солдатів на суші, понад 20 тис. бойових літаків і флот водотоннажністю 2,2 млн т при оборонному бюджеті, що перевищує 1,3 трлн доларів на рік.
Натомість Росія має 1,3 млн солдатів, 4 тис. літаків, флот водотоннажністю 1,1 млн т і бюджет, що становить 84 млрд доларів.
Ці дані вказують на домінування НАТО в конвенційній війні, але російські гібридні атаки вимагають термінових реформ.
Інститут вивчення війни оцінює, що Росія готується до потенційного конфлікту з НАТО в середньо- та довгостроковій перспективі, будуючи стратегічні резерви та реструктуризуючи армію, що може скоротити час до конфронтації нижче попередніх оцінок західних аналітиків.
ISW підкреслює, що Кремль тестує можливості НАТО через провокації, як-от польоти поблизу повітряного простору НАТО, і пропонує, щоб НАТО адаптувало український досвід оборони від дронів, включно з мобільними системами перешкод і мережами раннього попередження.
Повне посилення східного флангу, включно з переходом батальйонних груп на бригади, займе два-три роки, але поточні інциденти прискорюють цей процес.
НАТО в значній мірі готове до стримування та оборони від російської агресії завдяки потужності ресурсів і політичній єдності, але гібридні виклики та потреба інтеграції досвіду України вимагають постійних інвестицій. Посилаючись на аналізи ISW, союзники повинні поставити у пріоритет проведення військових навчань на східному фланзі та посилити економічний тиск на Москву, щоб запобігти ескалації.