Євростат стверджує, що матеріальне становище європейців трохи покращилося порівняно з попереднім роком.
У 2024 р. 6,4 % жителів Євросоюзу стикалися із серйозною матеріальною та соціальною бідністю, тоді як у 2023 р. цей показник сягав 6,8 %.
За найновішими даними, оприлюдненими статистичним управлінням Європейського Союзу, у 2024 р. в середньому 6,4 % населення Євроспільноти зіткнулися з серйозною матеріальною та соціальною нестачею, що на 0,4 % менше, ніж у 2023 р. У самій єврозоні серйозна матеріальна та соціальна бідність загрожувала 6,1 % жителів, що на 0,3 % менше, ніж попереднього року.
Серед країн Євросоюзу найгірша ситуація була в Румунії, де 17,2 % жителів були вражені серйозною матеріальною бідністю. Наступними країнами з високими показниками виявилися Болгарія (16,6 %) та Греція (14 %).
Серед країн ЄС найнижчу частку людей, які зіткнулися з бідністю, зафіксували в Словенії (1,8 %), Хорватії (2 %), Польщі й Люксембурзі, де матеріальна і соціальна криза загрожувала 2,3 % суспільства.
В усьому Європейському Союзі найчастіше серйозної матеріальної та соціальної бідності зазнавали особи віком до 18 років. У цій віковій групі проблема торкалася в середньому 7,9 % людей. Серед дорослих проблема була дещо меншою. У групі осіб працездатного віку (18–64 роки) частка осіб, яким загрожувала бідність, становила 6,4 %, а найменше були під загрозою люди у віці понад 65 років. У найстаршій групі цей показник становив 5,1 %.
Жінки частіше, ніж чоловіки, зазнавали кризи матеріальної бідності (відповідно 6,6 % і 6,2 %). Ця закономірність вищих показників серед жінок спостерігалася в усіх вікових групах, за винятком людей віком до 18 років.
Євростат пояснив, що індекс бідності SMSD – це показник, який використовують для оцінки рівня матеріальної та соціальної депривації населення. Особа вважається такою, що перебуває в кризі серйозної бідності, якщо вона не може дозволити собі принаймні 7 із 13 визначених благ, послуг чи активностей, які вважаються основними для гідного життя, як-от своєчасна оплата комунальних послуг, регулярні прийоми їжі чи участь у соціальному житті.
