Після зустрічі Трампа з Путіним знову з’явилася ідея відправки в Україну міжнародних миротворчих сил. Уже лунали пропозиції, щоб до їхнього складу увійшли польські солдати.
Чи справді польська армія може опинитися в Україні? Це питання викликає гарячі емоції як у Польщі, так і в усьому світі.
Під час зустрічі на Алясці Путін висловив згоду на те, щоб після виконання його територіальних вимог Україна отримала від західних держав гарантії безпеки. Як заявив в ефірі CNN спеціальний посланник президента Дональда Трампа Стів Віткофф, ці гарантії передбачали б «захист, подібний до того, що випливає зі статті 5» Північноатлантичного договору.
Це підтвердила прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, яка вважає, що пункт про безпеку «дозволив би Україні скористатися підтримкою всіх партнерів, включно зі Сполученими Штатами, які були б готові діяти в разі повторного нападу». Деякі додаткові деталі розкрив також The Wall Street Journal. Посилаючись на власні джерела, газета повідомила, що російська згода також стосується присутності в Україні західних миротворчих сил.
Misja pokojowa na Ukrainie. Czy Wojsko Polskie wyruszy nad Dniepr?
— gazetaprawna.pl (@gazetaprawnapl) August 19, 2025
Po spotkaniu Trumpa z Putinem powrócił pomysł wysłania na Ukrainę międzynarodowych sił pokojowych. Padały już propozycje, aby w ich skład weszli Polacyhttps://t.co/Wasv4XsBYF@WojWojskowy @WojnaUkraina
Поки що невідомо, як виглядатиме ця присутність і які держави були б готові відправити свої війська, але сама ідея не нова. Про західну військову місію ще в березні 2022 р. говорив тодішній віцепрем’єр-міністр Ярослав Качинський.
«Це буде місія, яка прагнутиме миру, надання гуманітарної допомоги, але водночас вона також буде захищена відповідними силами. Збройними силами», – стверджував він.
Ідея, запропонована в той момент, коли російські війська стояли під Києвом, не отримала схвалення Заходу. Концепція західної миротворчої місії повернулася на початку 2024 р. завдяки президенту Франції Еммануелю Макрону. У травні 2025 р. до цієї ідеї повернувся Кіт Келлог, спеціальний посланник Трампа з питань України.
Сьогодні, коли подібні сигнали надходять із Білого Дому, у Польщі, в усіх політичних таборах, немає згоди на те, щоб польські війська брали участь у подібній операції. На думку депутата Сейму від партії «Громадянська коаліція» Анджея Шевінського, члена комітетів з питань оборони та закордонних справ, Польща має інші завдання.
«Ми виконуємо інші ролі. У нас є комунікаційний хаб і багато інших обов’язків, які також є ключовими для стабілізації та безпеки, якщо буде досягнуто таку угоду. Ми беремо на себе відповідальність за логістику і перебуваємо в повній готовності виконувати пов’язані з цим дії, але не на території України», – заявляє політик.
Жодна військова місія в Україні не може відбутися без участі Польщі. Через територію Польщі пролягає постачання та забезпечення. Тому, на думку колишнього очільника Бюро національної безпеки ПР Романа Польки, відхід Польщі на другий план є помилкою.
«Нерозумно виключати себе з такої коаліції, доки не будуть досягнуті домовленості. Якщо ми заздалегідь кажемо, що нога польського солдата не ступить в Україні, це означає, що логістика також не зможе туди потрапити. Ми вже брали участь у військових, а не миротворчих місіях, і хоча іноді ця участь була символічною, вона дозволяла контролювати ситуацію. Той, хто відсутній, не має рації», – заявив генерал.
Він також попередив, що передача Росії укріплених територій навколо Краматорська та Слов’янська – це пастка, яку Путін хоче влаштувати Заходу.
«Це чудова позиція для ведення подальших операцій, коли Росія відновить сили та бойові спроможності», – вважає Роман Полька.
Небажання політиків брати участь у можливій миротворчій місії, ймовірно, відображає настрої більшості поляків. З опитування, проведеного в березні випливає, що 86 % респондентів були проти відправлення польських солдатів в Україну. Цю думку поділяють і політики партії «Право і справедливість». На думку колишнього заступника міністра закордонних справ Павла Яблонського, «присутність солдатів країн НАТО в Україні сьогодні не є необхідною». Однак у нього є інша ідея, як Польща повинна підтримувати військові зусилля України.
«Ми повинні допомогти в мобілізації українських солдатів, зокрема тих, хто зобов’язаний служити в армії, але перебуває на нашій території. Ми можемо полегшити процес мобілізації, а якщо потрібно, то й депортації», – наголосив депутат.
