Польща і світ
Миротворча місія: чи вирушить польська армія в Україну?

Після зустрічі Трампа з Путіним знову з’явилася ідея відправки в Україну міжнародних миротворчих сил. Уже лунали пропозиції, щоб до їхнього складу увійшли польські солдати.

Чи справді польська армія може опинитися в Україні? Це питання викликає гарячі емоції як у Польщі, так і в усьому світі.

Під час зустрічі на Алясці Путін висловив згоду на те, щоб після виконання його територіальних вимог Україна отримала від західних держав гарантії безпеки. Як заявив в ефірі CNN спеціальний посланник президента Дональда Трампа Стів Віткофф, ці гарантії передбачали б «захист, подібний до того, що випливає зі статті 5» Північноатлантичного договору.

Це підтвердила прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, яка вважає, що пункт про безпеку «дозволив би Україні скористатися підтримкою всіх партнерів, включно зі Сполученими Штатами, які були б готові діяти в разі повторного нападу». Деякі додаткові деталі розкрив також The Wall Street Journal. Посилаючись на власні джерела, газета повідомила, що російська згода також стосується присутності в Україні західних миротворчих сил.

Поки що невідомо, як виглядатиме ця присутність і які держави були б готові відправити свої війська, але сама ідея не нова. Про західну військову місію ще в березні 2022 р. говорив тодішній віцепрем’єр-міністр Ярослав Качинський.

«Це буде місія, яка прагнутиме миру, надання гуманітарної допомоги, але водночас вона також буде захищена відповідними силами. Збройними силами», – стверджував він.

Ідея, запропонована в той момент, коли російські війська стояли під Києвом, не отримала схвалення Заходу. Концепція західної миротворчої місії повернулася на початку 2024 р. завдяки президенту Франції Еммануелю Макрону. У травні 2025 р. до цієї ідеї повернувся Кіт Келлог, спеціальний посланник Трампа з питань України.

Сьогодні, коли подібні сигнали надходять із Білого Дому, у Польщі, в усіх політичних таборах, немає згоди на те, щоб польські війська брали участь у подібній операції. На думку депутата Сейму від партії «Громадянська коаліція» Анджея Шевінського, члена комітетів з питань оборони та закордонних справ, Польща має інші завдання.

«Ми виконуємо інші ролі. У нас є комунікаційний хаб і багато інших обов’язків, які також є ключовими для стабілізації та безпеки, якщо буде досягнуто таку угоду. Ми беремо на себе відповідальність за логістику і перебуваємо в повній готовності виконувати пов’язані з цим дії, але не на території України», – заявляє політик.

Жодна військова місія в Україні не може відбутися без участі Польщі. Через територію Польщі пролягає постачання та забезпечення. Тому, на думку колишнього очільника Бюро національної безпеки ПР Романа Польки, відхід Польщі на другий план є помилкою.

«Нерозумно виключати себе з такої коаліції, доки не будуть досягнуті домовленості. Якщо ми заздалегідь кажемо, що нога польського солдата не ступить в Україні, це означає, що логістика також не зможе туди потрапити. Ми вже брали участь у військових, а не миротворчих місіях, і хоча іноді ця участь була символічною, вона дозволяла контролювати ситуацію. Той, хто відсутній, не має рації», – заявив генерал.

Він також попередив, що передача Росії укріплених територій навколо Краматорська та Слов’янська – це пастка, яку Путін хоче влаштувати Заходу.

«Це чудова позиція для ведення подальших операцій, коли Росія відновить сили та бойові спроможності», – вважає Роман Полька.

Небажання політиків брати участь у можливій миротворчій місії, ймовірно, відображає настрої більшості поляків. З опитування, проведеного в березні випливає, що 86 % респондентів були проти відправлення польських солдатів в Україну. Цю думку поділяють і політики партії «Право і справедливість». На думку колишнього заступника міністра закордонних справ Павла Яблонського, «присутність солдатів країн НАТО в Україні сьогодні не є необхідною». Однак у нього є інша ідея, як Польща повинна підтримувати військові зусилля України.

«Ми повинні допомогти в мобілізації українських солдатів, зокрема тих, хто зобов’язаний служити в армії, але перебуває на нашій території. Ми можемо полегшити процес мобілізації, а якщо потрібно, то й депортації», – наголосив депутат.

джерело:
Схожі публікації
Рейтинг Global Firepower 2026 вимірює військовий потенціал 145 держав світу. У найновішому рейтингу на п’єдесталі опинилися Сполучені Штати, Росія та Китай. У другій десятці опинився Іран. Польща посіла 21-ше місце.
Унаслідок масованої російської атаки на Київ у ніч із суботи на неділю зазнали пошкоджень приміщення двох польських організацій.
Міністр оборони Польщі заявив, що можливі рішення США можуть лише тимчасово затримати розміщення американських військ у Польщі, але не означають скорочення їх кількості.
У червні в Гданську відбудеться міжнародний форум Recovery Ukraine Conference ‒ одна з ключових подій, присвячених відбудові України, її модернізації та інтеграції до Європейського Союзу.
Понад половина поляків побоюється, що вже цього року Росія може вдатися до воєнних дій проти держав НАТО в регіоні Центрально-Східної Європи.
Польща, ймовірно, найбільш лояльний союзник США в Європі, розраховувала на посилення американської військової присутності, однак сталося протилежне.
Національна опера у Варшаві готує одну з головних прем’єр сезону – твір українського композитора Максима Коломійця, присвячений матерям, які рятують своїх дітей із російського полону.
Владислав Косіняк-Камиш заявив, що до 2030 р. Польща матиме найсильнішу та найбільшу армію в Європі.
Українці за кордоном дедалі більше вкорінюються в новому середовищі, але це не означає відмову від бажання повернутися додому.