Польща
Поляки живуть довше, але почуваються дедалі гірше

Фахівці вважають, що не пандемія спричинила кризу, вона лише привернула увагу до проблеми, яка існувала раніше. Замість покращення стану здоров’я ми спостерігаємо стагнацію та ознаки регресу.

Після складних років, коли пандемія суттєво вплинула на громадське здоров’я та збільшила кількість смертей, сьогодні ситуація почала стабілізуватися. Проте порівняно з 2018 р. суб’єктивна оцінка стану здоров’я поляків значно погіршилася.

«Якщо ми будуємо бомбосховища, створюємо пандемічні резерви та адаптуємо міста до кліматичних змін, то тим більше ми повинні інвестувати в здоров’я як найважливіший суспільний ресурс»,‒ наголошують автори нового звіту польського Національного інституту громадського здоров’я. 

Звіт чітко сигналізує, що стан здоров’я поляків перебуває на шляху поступового погіршення, яке автори називають «раннім тривожним сигналом». Представлена картина не викликає оптимізму та вказує на зростання викликів у сфері охорони здоров’я. 

Одним із ключових показників, проаналізованих у звіті, є суб’єктивна оцінка здоров’я, яку здійснюють самі громадяни. Хоч вона базується на індивідуальних відчуттях, її вважають надійним прогнозом майбутніх потреб у сфері охорони здоров’я та ризику смертності, особливо серед людей старшого віку. 

Порівняння даних за 2018 і 2025 рр. показує значне погіршення цієї суб’єктивної оцінки. У 2025 р. лише 19 % чоловіків і 14 % жінок, що брали участь в опитуванні, оцінили свій стан здоров’я як «дуже добрий». Для порівняння, лише шість років тому, у 2018 р., цей відсоток був значно вищим і становив відповідно 38,2 % для чоловіків і 28,5 % для жінок. 

Водночас значно зросла частка людей, які оцінюють свій стан здоров’я як «поганий» або «дуже поганий» (до рівня 10 % серед чоловіків і 10,6 % серед жінок).

Це погіршення суб’єктивної оцінки здоров’я було помітне в усіх проаналізованих соціально-демографічних групах, хоча й у різному ступені. Особливо значне зниження позитивних оцінок спостерігалося серед людей, які мають відносно задовільне економічне становище, а також серед чоловіків із вищою освітою та жінок віком до 39 років. 


Оцінка поляками власного фізичного здоров'я

Однак після складних років пандемії нарешті з’явилися позитивні новини. Дані за 2023 р. свідчать, що середня тривалість життя в Польщі знову зросла – і навіть більше, ніж до пандемії, тобто у 2019 р. Найбільше покращення зафіксовано серед чоловіків, що є хорошою новиною, оскільки раніше вони перебували в гіршій ситуації. Смертність знизилася нижче рівня, що був до пандемії, причому покращення стосувалося осіб у віці і до, і після 65 років. 

Але не все виглядає так оптимістично. Хоч поляки живуть довше, багато хто з них почувається гірше. Суб’єктивна оцінка власного здоров’я у 2023 р. теж була нижчою, ніж у 2018 р., тобто до пандемії. Це свідчить, що довше життя не завжди означає краще самопочуття чи повноцінне здоров’я. Це тривожна тенденція, особливо коли йдеться про якість життя. 

На фоні Європи помітно, що Польща досі бореться з проблемою передчасних смертей. Особливо це помітно серед чоловіків віком 25–64 роки та жінок віком понад 65 років. Саме ці групи найбільше відстають від західноєвропейських стандартів. 

джерело:
Схожі публікації
Фінляндію вже дев’ятий рік поспіль визнали найщасливішою країною світу. Перше місце в рейтингу The World Happiness Report вона посідає безперервно з 2017 р.
За даними нового дослідження, понад 90 % дітей у польських школах не мають достатніх рухових навичок.
Польські міста стоять перед серйозними демографічними змінами. Зменшення кількості народжень, міграції молодих мешканців і старіння суспільства призводять до того, що частина з них у наступні десятиліття може суттєво обезлюдніти.
Йдеться про респіраторно-синцитіальний вірус, який лікується симптоматично й має сезонний характер, так званий РСВ.
Сьогодні розпочинається загальнонаціональне дослідження кількості бездомних людей, яке вперше в історії триватиме довше, ніж одну ніч. Воно завершиться 5 березня.
Виявилося, що розташування лікарського кабінету має вирішальне значення для бюджету пацієнта.
Такі вимоги з’явилися після того, як в олімпійських селищах міланських ігор закінчилися безплатні презервативи.
Згідно з новими даними, Німеччина має найстарших працівників у всьому Європейському Союзі. У 2024 р. 24 % зайнятих мали від 55 до 64 років.
Демографічний колапс стає фактом. Міста готуються до ліквідації дитячих садків. Варшава заявила про початок цього процесу.