Польща та Україна
Українці роблять значний внесок у польський ВВП

Згідно з останнім звітом, підготовленим компанією Deloitte для Високого комісара ООН у справах біженців, українські біженці зробили значний внесок у польську економіку, згенерувавши торік 2,7 % національного ВВП.

Дослідження показало, що 69 % українських біженців працездатного віку працюють на польському ринку, що наближається до показника професійної активності поляків, який становить 75 %.

Звіт спростовує побоювання щодо негативного впливу притоку українських працівників на польський ринок. Навпаки, як зазначають аналітики, присутність українських біженців сприяла зростанню зайнятості серед поляків і підвищенню продуктивності місцевих підприємств. Не було зафіксовано негативних явищ, як-от зростання безробіття чи зниження реальних зарплат. 

Попри загалом позитивну картину, звіт вказує на значні проблеми. Багато українських біженців виконують роботу нижче своєї кваліфікації. Лише третина осіб із вищою освітою працює на посадах, що відповідають їхнім знанням і вмінням. Ситуацію ускладнюють правові норми, які вимагають наявності польського громадянства для деяких професій, що змушує кваліфікованих спеціалістів перекваліфіковуватися або обмежує їхні можливості професійного розвитку.

Дослідження компанії Deloitte виявило цікаву залежність між знанням польської мови та заробітками. Біженці, які вільно володіють польською мовою, отримують у середньому на 700 злотих на місяць більше, ніж ті, хто знає польську лише на базовому рівні. Це підкреслює важливість мовних програм як інструменту підтримки економічної інтеграції.

Польща, приймаючи майже мільйон українських біженців, посідає друге місце в Європейському Союзі за кількістю прибулих українців. Більшість із них – жінки та діти, які, попри швидку адаптацію, все ще потребують підтримки, особливо серед вразливих соціальних груп. Автори звіту наголошують, що економічна інтеграція та цілеспрямована допомога є ключовими для гарантування безпеки та пошуку довгострокових рішень. 

Представник Високого комісара ООН у справах біженців у Польщі Кевін Дж. Аллен звернув увагу на взаємні вигоди. «Польща створила сценарій, вигідний для обох сторін», ‒ підкреслив посадовець, додаючи, що країна перетворила наявність біженців на фактор, що зміцнює економіку, та інвестувала в людський капітал, який у майбутньому може допомогти у відбудові України.

Експерт компанії Deloitte Александер Ляшек зазначив, що польська економіка ефективно адаптувалася до пропозиції нових працівників і компетенцій, які вони привезли з собою. Він підкреслив, що зросла кількість зайнятих осіб, а завдяки кращій спеціалізації підвищилася продуктивність польських компаній і працівників. Українські біженці також позитивно впливають на споживання. 

джерело:
Схожі публікації
Тривалість трудового життя поляків становитиме в середньому 35,9 року. Про це свідчать найновіші дані Євростату за 2025 р.
У Польщі 56 % зайнятих не мають вищої освіти, а роботодавці дедалі частіше роблять ставку на досвід і практичні навички.
Нові правила передбачають, що особи призовного віку, які вперше прибуватимуть до ЄС, не зможуть отримати тимчасовий захист, хоч право на в’їзд до Польщі вони збережуть.
Йдеться про обмеження доступу до тимчасового захисту для громадян України призовного віку.
Відтепер більшість мешканців центрів колективного розміщення мають самостійно оплачувати проживання або залишити їх, тоді як безоплатне житло зберегли лише для вразливих категорій.
Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.
Частина українців у Польщі змушена доводити обставини свого прибуття, хоч раніше безперешкодно користувалася статусом UKR.
Як повідомляє Rzeczpospolita, за даними Центрального осередку господарської інформації РП, у Польщі вже працює майже 27 тис. компаній з українським капіталом.
Додатковим стимулом залишаються високі ціни на оренду у великих містах.