Польща
Польські батьки зізналися, про який фах для своєї дитини мріють

Не пожежник, не пілот, а лікар – це професія мрії польських батьків для їхніх дітей. Однак, як показує останнє дослідження інституту SW Research, престиж у суспільстві – це замало. Важливими є також фінансова стабільність і відчуття безпеки.

День захисту дітей, який відзначали вчора, асоціюється насамперед із радістю, подарунками та приємно проведеним часом у колі рідних. Зазвичай усі – і діти, і батьки – намагаються цього дня жити моментом, відкладаючи дилеми щодо найближчого чи далекого майбутнього на інший час. Але якщо дати волю фантазії та запитати батьків, що вони зробили б, якби могли подарувати своїм дітям якусь професію? Чим вони керувалися би? Чи ставили б на перше місце високі заробітки, престиж, суспільну користь, а чи, можливо, просто врахували би щастя своїх дітей? У рамках дослідницького проєкту «Рейтинг професій і спеціальностей» цього року інститут SW Research, крім регулярного вимірювання поваги до різних професій, дав можливість батькам назвати три найбільш бажані професії для своїх синів і дочок.

Як показують дані дослідження, поляки обирають омріяні професії для своїх дітей не лише на основі суспільного престижу. Можна зробити висновок, що для них важливими є також такі фактори, як-от безпека роботи, очікувані заробітки, власний досвід і цінності.

Якби замість іграшки на День захисту дітей батьки могли подарувати своїм дітям ідеальне майбутнє, вони найчастіше вручали би їм стетоскоп. І для синів, і для дочок перше місце в рейтингу батьківських уподобань посідає професія лікаря. Цікаво, що хоча ця професія вважається дуже престижною (5 місце в рейтингу поваги до професій), вона єдина з п’яти найпрестижніших професій потрапила до першої п’ятірки. У лідерах не виявилося пожежника, фельдшера, пілота пасажирського літака чи медсестри.

Варто зазначити, що високі позиції посіли також ІТ-спеціалісти та програмісти, адвокати, підприємці й директори великих компаній, попри те, що ці професії не належать до найбільш шанованих у загальному рейтингу. Наприклад, ІТ-спеціаліст посів лише 19 місце, а підприємець – 28.

У дослідженні також вдалося виявити кілька цікавих демографічних відмінностей, наприклад:

  • батьки з вищою освітою рідше обирали для своїх дітей професії пожежника чи фельдшера, надаючи перевагу професіям, що вимагають тривалішого навчання;
  • професію лікаря найчастіше обирали батьки з найкоротшим досвідом батьківства (25–34 роки), зазвичай із вищою освітою;
  • матері частіше обирали для своїх синів професію ІТ-спеціаліста чи програміста, тоді як батьки дещо частіше схилялися до спеціальностей інженера чи викладача університету.

Щодо дочок, то матері частіше бачили їх у ролі підприємниць, психотерапевток чи бухгалтерок. Натомість батьки частіше обирали для них такі професії, як-от лікарка, суддя чи директорка великої компанії.

«Тут можна виділити кілька тенденцій. По-перше, незалежно від статі дитини, повторюються ті самі професії, що може свідчити про зникнення гендерних відмінностей у професійних очікуваннях. По-друге, спеціальності, які вважаються небезпечними чи такими, що вимагають надзвичайної відповідальності за людське життя, як-от пожежник, фельдшер чи пілот, попри високий суспільний престиж, рідше обирають як омріяні для своїх дітей. Очевидно, що батьки надають перевагу стабільності та безпеці, а не романтичним уявленням про героїзм. Нарешті помітна значна різниця між суспільним уявленням і реальними виборами. Наприклад, підприємець чи директор не мають високого престижу, але посідають високі місця в рейтингу батьківських мрій. Це може вказувати на зростання престижу самостійності, ініціативності та економічного успіху», – наголосив заступник директора дослідницького інституту SW Research Пьотр Зімользак.

На нижніх позиціях рейтингу професій, які батьки обирали би для своїх дітей, переважно опинилися представники категорій фізичних або ремісничих професій, наприклад, офіціанти, шевці, прибиральники, шахтарі чи оператори кол-центрів. Більшість із цих професій займають далекі позиції в рейтингу поваги, але є кілька винятків. Найпомітніший дисонанс стосується професії шахтаря, попри те, що роками вона входить до десятки найшанованіших професій, вона належить до найменш бажаних для власних дітей. Подібна ситуація і з професією шевця: з одного боку зникнення цього ремесла може додавати йому унікальності чи навіть ексклюзивності, а з другого – воно може асоціюватися з неперспективною та низькооплачуваною роботою.

Серед найменш бажаних професій повторюються спільні для обох статей. У випадку дівчаток додаткову роль відіграє чоловічий характер деяких професій, укорінений у польській культурі (наприклад, водій вантажівки, таксист, швець) або виразно фізичний характер роботи (наприклад, будівельник). Варто також звернути увагу на іншу відмінність від загального рейтингу поваги. Незалежно від статі дитини, нижні позиції рейтингу покинули професії, пов’язані з політикою, попри дуже низьку позицію в рейтингу суспільного престижу, не всі батьки були би проти того, щоб їхні діти обрали цю кар’єрну стежку.

джерело:
Схожі публікації
Тривалість трудового життя поляків становитиме в середньому 35,9 року. Про це свідчать найновіші дані Євростату за 2025 р.
Краків знову опинився на вершині туристичного рейтингу, підготовленого відомим американським журналом. Він отримав вищу оцінку, ніж Рим і Відень.
Попри те, що гастрономічна пропозиція в Польщі стає дедалі більш різноманітною, серед піц надалі беззаперечно домінує класична «Маргарита», яка зазвичай є також найдешевшою в меню.
Перше місце в рейтингу «Найщасливіші міста світу 2026 року», опублікованому журналом Time Out, посів відомий британський курорт Бат.
Таких змін у списку 100 найбагатших поляків за версією часопису Wprost ще не було.
У рейтингу, підготовленому журналом Time Out, переміг Кейптаун, який відзначили за дивовижні краєвиди, близькість до природи та високу якість життя.
Найкращим приватним закладом вищої освіти стала Академія Леона Козьмінського.
Більшість поляків вважає, що водії таксі з-за кордону мають складати іспит на водіння саме в Польщі.
Медичний університет у Вроцлаві посів 14 місце у світі серед університетів у галузі кардіології та захворювань системи кровообігу в рейтингу U. S. News Best Global Universities 2026–2027.