Після щорічного консерваторського огляду, який традиційно проводять у Страсний тиждень, фахівці заявили, що образ Матері Божої Ясногірської перебуває в задовільному стані.
Планову перевірку очолив професор Варшавської академії образотворчих мистецтв Кшиштоф Хмелевський. Щорічні огляди образу Матері Божої Ясногірської проводять із 1950 р. У 1979 р. була створена спеціальна комісія для дослідження його технічного стану.
Професор Хмелевський запевнив, що стан образу, враховуючи його вік і драматичну історію, стабільний. Фахівець пояснив, що образу загрожують не зовнішні чинники, а вік самої пам’ятки. Ікона написана на дошці, чутливій до змін температури і вологості, а стан деревини у свою чергу впливає на шари поліхромії, ґрунтовки і фарби. Така структура під впливом змін вологості навколишнього середовища чи температури реагує, а кожен із цих компонентів змінюється, що може спричинити розшарування і тріщини. Утримувати ікону в оптимальних умовах допомагають найсучасніші технології. У 2013 р. образ був поміщений у нову броньовану вітрину. Це сучасна комп’ютеризована система, що забезпечує відповідний мікроклімат.
«Стан образу стабільний і задовільний. Уже кілька років ми не фіксуємо жодних небезпечних відшарувань фарби. Можу запевнити, що все гаразд. Нам не довелося цього разу виконувати жодних значних ін’єкцій чи підклеювань», ‒ розповів професор. Він додав, що цього року були виконані лише дрібні процедури.
«Ми мусили «обстукати» образ, щоб почути, чи є в ньому якісь порожнисті місця. Профілактично в двох місцях ми зміцнили фрагменти дошки краплею клею. Це дрібниці», ‒ сказав реставратор.
Згідно зі звичаєм, чудотворний образ прикрашають. Тепер попередню діамантову ризу замінила рубінова, що походить із XVII ст.
«Вона була призначена на період Адвенту і Великого посту, прикрашена коштовностями, переважно рубінами та гранатами. Ці камені червонуватого кольору символізують Страсті Христові», ‒ розповіли у пресслужбі Ясногірського монастиря. Цю рубінову ризу називають також «ризою вірності», бо в середині ХХ ст. на неї були нашиті понад 200 обручок, які пожертвували подружні пари.
Ікона Матері Божої Ченстоховської є найбільшим скарбом ясногірського монастиря. Саме завдяки цій іконі Ясна Гора стала в XV ст. одним із найбільш шанованих богородичних санктуаріїв.
Jasnogórski obraz Matki Bożej po raz kolejny został poddany specjalistycznym badaniom, by eksperci mogli ocenić jego stan. W utrzymaniu obrazu w optymalnym stanie pomaga najnowsza technologia. @JasnaGoraNews https://t.co/XnTS7M4JgG
— Stacja7.pl (@Stacja7pl) April 16, 2025
Ясногірська ікона має багату історію й оточена легендами. Згідно з однією з них, її на дошці зі столу, що служив Святому Сімейству, намалював Святий Євангеліст Лука. Дослідження же вказують, що ікона була написана в XIII–XIV ст. Згідно з іншими даними, це візантійська ікона VI–IX ст. Існує велика ймовірність, що образ походить із Константинополя, звідки він через Русь потрапив до Польщі.
Побутує думка, що у другій половині ХІІІ ст. король Русі Лев Данилович, син короля Данила, привіз її до Белза та з великою почестю помістив у Белзький замок під опіку православного духовенства.
Князь Владислав Опольчик, який тоді був намісником короля Руського королівства, перевіз ікону з Белза спочатку до Львова, а потім до заснованого ним у 1382 р. монастиря на Ясній Горі.
Праву щоку Матері Божої перетинають три подряпини. На шиї також видно шість порізів. Це сліди нападу на монастир у 1430 р. Банда грабіжників із Чехії, Моравії та Сілезії, вломившись у каплицю Матері Божої, зняла образ із вівтаря, пограбувала його коштовності й порізала шаблями обличчя Мадонни. Дерев’яну основу ікони, кинуту на підлогу, було розламано на три частини.
