Музей лемківської культури в селі Зиндранова на Підкарпатті закрили для відвідувачів через надто низьку дотацію Міністерства внутрішніх справ та адміністрації РП.

Товариство, що опікується Музеєм лемківської культури, сподівалося, що рішення міністерства зміниться. Але станом на сьогодні нічого не змінилося.

Очільник цього товариства Богдан Гоч брав участь у конференції у Варшаві, присвяченій національним меншинам, але повернувся зі столиці лише з обіцянкою.

Muzeum Kultury Łemkowskiej w Zyndranowej na Podkarpaciu zamknęło się dla zwiedzających. Powodem są problemy finansowe, w tym małe dofinansowanie z MSWiA.https://t.co/kvzinAT99j

— Rzeczpospolita (@rzeczpospolita) March 1, 2025

«Мені вдалося перекинутися лише кількома словами із заступником міністра. Він пообіцяв, що якось прийме мене, бо під час конференції не було умов, щоб обговорити цю тему. Я написав листа й чекаю на розмову, але поки що немає жодної реакції», – розповів Богдан Гоч.

Тим часом змінився директор Департаменту релігійних визнань та національних і етнічних меншин Міністерства внутрішніх справ та адміністрації. Нині цю посаду обіймає Катажина Ковнацька.

«Можливо, їй треба трохи часу, щоб з усім ознайомитися», – сподівається голова ради товариства, хоча й визнає при цьому, що ця тиша є тривожною.

У Польщі цільову дотацію на виконання завдань, спрямованих на охорону, збереження та розвиток культурної ідентичності національних і етнічних меншин, надає міністр внутрішніх справ та адміністрації.

На 2025 р. міністерство знизило розмір дотації для музею в Зиндрановій до 70 тис. злотих. У 2020 р. така дотація становила 84 тис. злотих. Установа ще торік утримувала екскурсовода на повній ставці та реставратора на пів ставки.

«Щороку зростають мінімальна зарплата та ціни на послуги. До цього всього додається ще й інфляція. У нас не було іншого виходу, як закрити музей», – зізнався Богдан Гоч.

Зацікавленість з боку туристів, особливо з квітня до кінця жовтня, була значною, але за рахунок вхідних квитків музей не зможе себе утримувати.

Музей був створений у 1968 р. на основі автентичного лемківського обійстя з ініціативи групи активістів. Найбільш активним серед них був Теодор Гоч, який, після пом’якшення ставлення до лемків з боку влади ПНР, повернувся із заслання до рідного села. Він побудував новий будинок, а у старому почав збирати лемківські пам’ятки та воєнні експонати. З ініціативи етнографа Павла Стефановського тут була створена світлиця пам’яток лемківської культури, а керівником музею став його ініціатор Теодор Гоч.

До реєстру пам’яток внесли стару лемківську хижу – довгу будівлю, де є житлова частина, хлів та інші господарські приміщення. Крім того, у складі мініскансену є сільська світлиця, перевезена із селя Тилява. У 2010 р. було тут побудовано мурований виставково-адміністративний павільйон, де зберігаються найбільш цінні експонати, костюми, сакральні пам’ятки. На території обійстя є вітряк, капличка, кузня, придорожні хрести та два пам’ятники, присвячені лемкам, ув’язненим у таборі Талергоф під час Першої світової війни та у трудовому таборі в Явожні вже після Другої світової війни.

Раніше мініскансеном у Зиндрановій опікувався Історичний музей у Дуклі. Установа також була філією Підкарпатського музею в Кросні.