Рештки величезного костелу, вежа якого кілька сотень років тому височіла над Познанню, а також приблизно 3 тис. пам’яток, переважно монет, відкрили археологи під час розкопок на площі Колегіацькій у Познані.
«Колегіальний костел у Познані постав разом із будівництвом міста і функціонував до кінця XVIII ст., коли його знищили. Для познанян він був найважливішим сакральним об’єктом», – підкреслив під час розмови з РАР один із керівників розкопок у рамках проекту «Kolegiata» Артур Дембський. У святині укладали шлюби, відбувалися хрестини, а також проводилися всі сакральні заходи.
«Це був абсолютно винятковий костел через свої характерні розміри: завдовжки – приблизно 70 м і завширшки – 28 м. За прогнозами дослідників, його вежа могла сягати заввишки від 80 до 115 м», – додав співкерівник проекту, археолог Анджей Сікорський. «Тобто це було щось гігантське! Приміряючись до того, що зараз ми маємо в Познані, то це, мабуть, була б третя за висотою будівля, (…) яка б дотепер височіла над містом», – переконує Сікорський.
«Річні археологічні роботи принесли низку цікавих знахідок. Найважливішим є те, що рештки цього костелу ще існують. «Дотепер побутувало переконання, що його розібрали дощенту», – сказав РАР Дембський. «Упродовж минулого року ми віднайшли добре збережені фрагменти мурів, збережені крипти і низку дрібних пам’яток, загублених жителями Познані», – додав він. Серед них є фрагменти люльок (також імпортованих із території Голландії), шпильки, обручі, хрестики, торгові печатки та елементи озброєння (наприклад, олив’яні кульки).
Серед тисяч предметів, відкритих археологами, переважають монети. За оцінкою Анджея Сікорського, найстаріші з них, швидше за все, походять із XIV ст., а наймолодші – з ХІХ ст., хоча останніх небагато. «Масштаби цього відкриття, якщо говорити про ці дрібні знахідки, перевершують все, що ми маємо з інших об’єктів такого типу на території Польщі», – переконує Дембський.
Під час розкопок археологи виявили поки що приблизно триста могил. Частина з них була розміщена в мурованих криптах, інші – в осуаріях чи безпосередньо в землі. Дослідники нарахували дванадцять рівнів трун, які залягають на понад 4 м під теперішньою поверхнею території. Найцікавішою могилою археологи визнали ту, в якій похоронили людину зі слідами посмертної трепанації черепа. На думку Дембського, знахідка дозволяє стверджувати, що на останках померлого проводили наукові дослідження, зокрема розтин тіла.
«Це відбулося, як ми вважаємо, приблизно в середині XVI ст., тобто дуже рано, в час, коли такого типу дослідження здійснювалися тільки в найбільш розвинених університетах на території Європи», – зазначає Дембський.
«Невдалий костел»
Одним із найцікавіших відкриттів на території колегіального костелу є місце, в якому, ймовірно, знаходилася вежа чи де виготовляли дзвони. «Ми відкрили в цьому об’єкті сліди вогню, пожежі, а також добре збережені фрагменти, крихти розбитих дзвонів», – розповідає Дембський. Археологи не виключають, що, можливо, вони наткнулися на згадані в письмових джерелах рештки обвалу вежі, в результаті якого розбилися дзвони.
На думку Дембського, костел був «невдалим», бо багато разів (…) зазнавав різних катастроф. Джерела згадують принаймні кілька пожеж. Період існування костелу необхідно пов’язувати з бурею, коли блискавка влучила у вежу, а вся конструкція завалилася на наву. Познаняни намагалися відбудувати святиню, але їм зашкодили чергові пожежі та будівельна катастрофа. Остаточно, наприкінці XVIII ст., було прийнято рішення розібрати костел.
Упродовж багатьох років на площі Колегіацькій знаходилася стоянка. Міська рада Познані на своїй Інтернет-сторінці повідомила, що черговий етап археологічних досліджень розпочнеться 8 травня. Розкопки передуватимуть будівельним роботам, пов’язаним із перебудовою і відновленням території. Тут має бути простір для пішоходів, а стоянку закриють (вже зараз працює велика стоянка в будинку на вулиці За Брамкою).
Джерело: Wprost
