Польща та Україна
Ганна Врублевська: «Підтримка української ідентичності ‒ не лише питання геополітичної стратегії»

Міністерка культури та національної спадщини РП на конференції в Ужгороді заявила, що підтримка збереження культурної ідентичності України ‒ це не лише питання геополітичної стратегії. За її словами, загрози для культурної спадщини становлять небезпеку для регіону та цінностей ЄС.

Міністерка в суботу, 1 лютого, взяла участь у першому саміті з питань захисту культурної спадщини України під час війни під назвою: «Українська культурна конференція: співпраця заради стійкості», організованому Міністерством культури та стратегічних комунікацій України та ЮНЕСКО. У заході також взяли участь міністри та заступники міністрів культури з 20 інших країн Європейського Союзу, а також представники ЮНЕСКО та пʼяти інших країн з-за меж ЄС.

Конференція складалася з трьох панелей, під час однієї з яких учасники обговорили тему протидії стиранню української культурної ідентичності, зазначивши, що культура є ключовим елементом глобального демократичного суспільства. Під час свого виступу польська міністерка підкреслила, що підтримка збереження культурної спадщини України є ключовою через історію, яка нас об’єднує, та необхідність співпраці у сфері безпеки та стабільності Центральної Європи у сфері культури.

«Ми не зрозуміємо, що означає втрачати свободу та національну спадщину, поки не втратимо їх. Польща за свою історію пережила спроби стерти її ідентичність і культуру іншими країнами, спроби, які були невдалими. Тому ми чудово розуміємо важливість захисту культурної спадщини. Підтримка збереження культурної ідентичності України ‒ це не лише питання геополітичної стратегії», ‒ підкреслила вона.

Міністерка додала, що «загрози для культурної спадщини становлять небезпеку для регіону та основних цінностей ЄС, правового порядку, безпеки та зовнішніх відносин. Невипадково Європейська служба зовнішніх дій визначила захист спадщини критично важливим питанням для розбудови миру та безпеки в Європі». Вона додала, що співпраця між країнами регіону впливає на його стабільність, що дозволяє створювати механізми захисту національної культурної спадщини.

«Від початку війни Польща підтримує культурний сектор України, організовує матеріальну допомогу українським культурним установам у співпраці з польськими інституціями: музеями, державними архівами, бібліотеками та реставраторами пам’яток», ‒ зауважила міністерка Ганна Врублевська.

Схожі публікації
Із 1 вересня процесами, пов’язаними з ексгумаціями та пошуковими роботами, опікуватиметься новостворений департамент міжнародної співпраці та польської спадщини за кордоном.
Роботи проводитиме Меморіально-пошуковий центр «Доля» на замовлення Українського інституту національної пам’яті.
Під час фестивалю представлять українську музичну спадщина різних жанрів ‒ від сольної фортепіанної та хорової музики до кобзарської традиції й симфонічного концерту.
Попри те, що звичка читати досі не є загальнопоширеною, книжковий ринок переживає помітне пожвавлення.
Приватний позов нащадків Любомирських загнав Польщу в дипломатичну пастку.
Одеський художник у своїх роботах дослідив і презентував, як переплітаються українські, польські та єврейські долі.
У місті Забже створили раду зацікавлених сторін, які братимуть участь у підготовці номінації історичного комплексу видобутку кам’яного вугілля для внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
У Києві відбулася зустріч голови комітету Сейму Польщі в закордонних справах Павела Коваля із заступницею керівника Офісу Президента України Іриною Верещук.
Люблін готується до святкування 709-ї річниці надання місту магдебурзького права. Урочистості триватимуть із 8 до 17 серпня.