Польща і світ
Україна розраховує на рішуче лідерство під час головування Польщі в ЄС

У перший день року Польща розпочала своє друге головування в Раді ЄС. Багато країн розраховують на польське лідерство, тверду позицію та рішучість.

«Ми розраховуємо на рішуче лідерство Польщі під час її головування в Раді Європейського Союзу і на більшу військову допомогу», ‒ заявив вчора, 1 січня, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.

«Польща починає своє друге головування в Раді ЄС, і ми розраховуємо на польське лідерство, тверду позицію та рішучість», ‒ додав український міністр.

Голова української дипломатії заявив, що в найближчі пів року очікує збільшення військової допомоги Україні та посилення санкцій проти Росії. За його словами, метою Києва є «динамічний процес приєднання України до ЄС».

«Я з нетерпінням чекаю на тісну співпрацю з міністром закордонних справ Польщі Радославом Сікорським для реалізації порядку денного Україна‒ЄС», — додав міністр.

Україна офіційно подала заявку на членство в ЄС у лютому 2022 р., а в червні отримала статус країни-кандидата. У грудні 2023 р. Європейська рада вирішила розпочати з Україною переговори про вступ.

Канцлер Німеччини Олаф Шольц і президентка Молдови Мая Санду також прокоментували початок польського головування в Раді Європейського Союзу, написавши на платформі X про необхідність побудови сильної Європи.

«З нового року розпочинається головування Польщі в Раді ЄС. У ці непрості часи ми разом працюємо заради сильної Європи. Шановний Дональде Туску, ми робимо це, стоячи пліч-о-пліч як добрі друзі», ‒ зазначив очільник німецького уряду.

Президентка Молдови побажала Польщі та Дональду Туску успіхів під час головування та зазначила, що її країна «залишається повністю відданою досягненню прогресу на шляху до членства в ЄС».

1 січня Польща очолила Раду Європейського Союзу. Церемонія інавгурації польського головування відбудеться завтра, 3 січня.

Девіз цьогорічного головування: «Безпека, Європо!». Польща заявила, що хотіла б зосередитися на семи вимірах: зовнішньому, внутрішньому, інформаційному, економічному, енергетичному, продовольчому та медичному.

Схожі публікації
Тривалість трудового життя поляків становитиме в середньому 35,9 року. Про це свідчать найновіші дані Євростату за 2025 р.
Нові правила передбачають, що особи призовного віку, які вперше прибуватимуть до ЄС, не зможуть отримати тимчасовий захист, хоч право на в’їзд до Польщі вони збережуть.
Естонія разом із вісьмома партнерами з Євросоюзу звернулася до Європейської комісії із закликом виключити МОК та інші спортивні федерації з програм фінансової підтримки ЄС.
Йдеться про обмеження доступу до тимчасового захисту для громадян України призовного віку.
Після 118 років між Гібралтаром та Іспанією буде скасовано прикордонний контроль.
Виступ керівника польського посольства в Україні Пьотра Лукасевича на Волині викликав значний резонанс, а на дипломата обрушилася хвиля критики. На його захист став міністр закордонних справ РП Радослав Сікорський.
Італія вирішила вислати з країни двох військових аташе з посольства Російської Федерації в Римі. Рішення ухвалили після розслідування прокуратури щодо можливої шпигунської діяльності дипломатів.
Учасники саміту НАТО в Анкарі підтвердили непохитну відданість принципу колективної оборони, закріпленому у статті 5 Вашингтонського договору, а також погодили новий пакет допомоги Україні.
У столиці Туреччини сьогодні розпочинається саміт НАТО, головними темами якого стануть підтримка України, збільшення оборонних витрат і нові оборонні контракти.