Польща та Україна
Симпатії українців до поляків знижуються

Результати опитування, проведеного Центром діалогу імені Юліуша Мєрошевського, свідчать, що симпатія українців до Польщі впала більш ніж удвічі порівняно з 2022 р.

У листопаді 2024 р. лише 41 % українців мав хорошу або дуже хорошу думку про поляків. У 2022 р. цей показник сягав 83 %.

Опитування показало, що дуже позитивну думку про поляків мають 4 % респондентів, позитивну ‒ 37 %, нейтрально висловилися 53 %, а 4 % опитаних оцінили своє ставлення як негативне. Порівняно з аналогічним опитуванням, проведеним у перший рік великого російського вторгнення в Україну, різниця є разючою.

У 2022 р. 46 % українців мали про поляків дуже хорошу думку, 37 % ‒ хорошу, 15 % залишалися нейтральними. Тих, хто мав би погану думку, серед респондентів тоді не було взагалі.

Заступник директора Центру діалогу, історик і публіцист Лукаш Адамський назвав кілька ключових чинників, що вплинули на зміну настроїв. Одним із них стало блокування поляками кордону взимку минулого року, яку багато українців сприйняли негативно. Також медійні зображення, як-от висипання зерна на землю, посилили негативні емоції серед українців.

Лукаш Адамський зауважив, що зменшення кількості повідомлень про польську допомогу Україні також вплинуло на сприйняття Польщі. У перші місяці війни Польща була головним постачальником допомоги, але згодом увага ЗМІ перемістилася на дії інших країн, як-от Велика Британія чи Німеччина.

Російська дезінформація зіграла роль у формуванні громадської думки українців. За словами Лукаша Адамського, Росія багато років займається дезінформаційними кампаніями, спрямованими на підбурювання емоцій у двох країнах. Крім того, історичні суперечності між Польщею та Україною, хоча й маргінальні для українців, все ж мають вплив на взаємні стосунки.

Директор Могилянської школи журналістики Євген Федченко вважає, що втома від війни та висвітлення негативних випадків у соціальних мережах сприяли погіршенню відносин. Блокування кордону сприймалося як спроба використати Україну у внутрішніх політичних іграх у Польщі.

На думку Лукаша Адамського, покращення польсько-українських відносин можливе. Важливо уникати узагальнень, що поширюються в ЗМІ, та покращувати діалог між двома країнами. Важливо теж, щоб журналісти уникали поспішних висновків, які можуть призвести до непорозумінь.

Згідно з результатами опитування, 34 % українців вважають Велику Британію країною, яка надає найбільшу допомогу, тоді як 29 % ‒ вказують на Німеччину. Заступник директора Центру діалогу пояснив, що Німеччина активно пропагує свою політику щодо підтримки України, тоді як Польща не розголошує всі деталі своєї допомоги, що впливає на її сприйняття.

джерело:
Схожі публікації
Лише 12 % опитаних заявляють, що їхні заробітки дозволяють їм жити комфортно та без особливих проблем оплачувати великі витрати.
Вони засудили випадки агресії між представниками двох народів і закликали до чесного історичного діалогу та дотримання закону всіма, хто перебуває в Польщі.
Польський Інститут національної пам’яті заявляє, що допомагає українській стороні з процедурою, але остаточні рішення ухвалюють інші державні органи.
За словами посла України в Польщі Василя Боднара, процес ексгумацій, який триває, вже не припиниться.
Очільник МЗС Польщі наголосив, що польсько-українська дружба має довгу історію, і нагадав, що Польща разом із Канадою однією з перших визнала український референдум про незалежність.
Пропозиція партії «Право і справедливість», яка передбачає видворення з Польщі українських чоловіків без легального працевлаштування, знайшла підтримку.
Автори моніторингу проаналізували в липні польські дискусії в інтернеті, присвячені Україні та українцям.
Результати нового опитування свідчать, що кожен четвертий польський працівник стикається на роботі з токсичною поведінкою. Найчастіше проблема стосується молоді.
Польські політики позитивно оцінили рішення України дозволити нові пошукові та ексгумаційні роботи. На їхню думку, це важливий крок до історичного діалогу та покращення відносин між двома країнами.