Польща та Україна
Українці в Польщі дедалі частіше купують житло

У групі економічних іммігрантів з України, які проживають у Польщі, зростає частка осіб, які вже мають власні квартири або будинки. Про це повідомляє дослідницька група Openfield.

У 2024 р. серед осіб з України, які приїхали до Польщі до 2022 р., 15 % заявляють про наявність власної нерухомості.

Openfield опублікувала результати найновішого опитування щодо ситуації економічних і військових біженців з України, які проживають у Польщі. Це вже третє таке опитування. Попередні проводили в 2022 та 2023 рр. Опитування 2024 р. провели серед 572 респондентів, які представляють економічних іммігрантів і військових біженців.

Згідно з результатами опитування, сьогодні лише 3 % біженців з України не можуть спілкуватися польською мовою. Два роки тому понад 20 % опитаних стверджували, що не знають польської.

«Зросла частка біженців, які заявляють про знання польської мови на рівні B1, що відповідає середньому рівню, який дозволяє базову комунікацію. Серед громадян України, які прибули до Польщі переважно з метою працевлаштування, понад 76 % опитаних заявили, що знають польську на хорошому або дуже хорошому рівні», ‒ повідомляють науковці з Openfield.

Змінюються теж житлові умови українців. У 2024 р. понад 67 % респондентів, які приїхали до Польщі через війну, орендували житло. У 2023 р. цей показник становив приблизно 60 %, а в 2022 р. – 27,6 %. У групі довоєнних іммігрантів, тобто тих, хто приїхав до Польщі переважно з метою працевлаштування, понад 56 % респондентів живуть в орендованій квартирі або будинку, а понад 15 % заявили про наявність власної нерухомості. У 2022 р. власну нерухомість мали менш ніж 9 % іммігрантів. Серед біженців у 2024 р. ця частка сягнула 0,6 % (у 2023 р. – 1,4 % і 0 % у 2022 р.). У 2024 р. 67,5 % біженців жили в орендованих квартирах або будинках, 14,3 % – в орендованій кімнаті, 4,5 % – в гуртожитку, стільки ж – у гостях у польської родини, а 3,2 % – в готелі або пансіонаті.

Протягом двох років зросла частка українців, які знаходять роботу в Польщі. У 2022 р. працювали близько 30 % біженців. У 2023 р. цей показник зріс до понад 50 %, а в 2024 р. – до понад 64 %. Серед вимушених іммігрантів також зменшився відсоток осіб, які не працювали і не планують працювати (з 14,5 % у 2022 р., 8,2 % – у 2023 р. до 3,9 % – у 2024 р.). Респонденти з групи заробітчан, яких запитували про середні місячні витрати домогосподарств, вказували суму 4 499 злотих, при середніх місячних доходах на одного респондента у 3 807 злотих. Для біженців ці суми становили відповідно 4 432 і 3 749 злотих.

Як зазначають автори опитування, думки довоєнних економічних іммігрантів і біженців щодо ставлення поляків змінилися. Як дуже позитивне це ставлення оцінили лише 1,5 % опитаних заробітчан і 5,2 % біженців. Рік тому як дуже позитивне його оцінили відповідно 6,2 % і майже 8 % опитаних. У 2022 р. так вважали приблизно 40 % біженців і 28 % економічних іммігрантів. За найновішими даними, зросли частки осіб, які вважають, що ставлення поляків до українців негативне. Так вважають понад 24 % передвоєнних іммігрантів і 22 % біженців. У 2022 р. – відповідно 1,3 % і 0,4 % опитаних.

джерело:
Схожі публікації
Верховна контрольна палата Польщі підтвердила, що українським дітям, які прибули до Польщі після початку повномасштабної війни, забезпечили необхідні умови для навчання.
Молоді поляки дедалі частіше відмовляються від алкоголю та традиційних сигарет, що ще кілька років тому можна було би вважати приводом для оптимізму.
Понад половина учасників опитування не змогли висловити думку щодо того, хто має стати президентом Кракова після Александра Мішальського.
У лютому 2026 р. понад 32 тис. громадян України отримували медичну допомогу в державній системі охорони здоров’я Польщі, а в березні їхня кількість впала до менш ніж 7 тис.
71 % респондентів виступив за те, щоб Польща залишалася в Європейському Союзі. За вихід з ЄС – 21 % опитаних.
Понад половина поляків заявили, що протягом останнього місяця їм вдалося заощадити частину грошей. Це зростання на 3 % у місячному вимірі.
Форум української молоді, який уперше провели у Варшаві у 2024 р., перетворюється на традицію.
Варшавський ринок житла щойно подолав чергову символічну межу. Середня пропонована ціна нового житла уперше перевищила рівень у 20 тис. злотих за квадратний метр.
Понад половина поляків побоюється, що вже цього року Росія може вдатися до воєнних дій проти держав НАТО в регіоні Центрально-Східної Європи.