Освячений у 1149 р. пишно оздоблений артефакт демонструє невідомі раніше зв’язки між заснованим хрестоносцями Єрусалимським королівством і Римом.
Протягом десятиліть вівтар вважався втраченим.
Вівтар завширшки 3,5 м був побудований з нагоди повторного освячення базиліки Гробу Господнього 15 липня 1149 р., у 50-ту річницю завоювання Єрусалима хрестоносцями. Ця одна з найважливіших християнських святинь зазнала тоді ґрунтовної перебудови та отримала оздоблення в романському стилі, включаючи новий головний вівтар.
The Largest Medieval Altar, Consecrated by Crusaders in the Church of the Holy Sepulcher in Jerusalem, Found Covered in Graffiti https://t.co/PjYF62uJqe
— LBV Magazine / English Edition (@lbvmag) July 17, 2024
«У 1808 р. сталася пожежа, після якої вівтар вважали втраченим», – розповів історик Австрійської академії наук Ілля Беркович, який разом з археологом Амитом Рімом з Ізраїльського управління старожитностей нещодавно виявив артефакт.
Під час реставраційних робіт відсунули від стіни багатотонну кам’яну плиту, розміщену в задньому коридорі доступної частини базиліки. На її зворотній стороні вчені виявили багаті геометричні орнаменти, які дозволили їм ідентифікувати плиту як передню частину середньовічного вівтаря XII ст.
Для істориків це відкриття є сенсацією з кількох причин. По-перше, артефакт протягом дуже довгого часу залишався нерозпізнаним у храмі, який інтенсивно досліджували спеціалісти, а також відвідували тисячі паломників і туристів. Задня сторона плити навіть була покрита графіті відвідувачів.
По-друге, виявлені геометричні орнаменти доводять, що вівтар був прикрашений технікою, яку використовували художники з кола родини Косматі – групи італійських каменярів, що працювали в Римі у XII і XIII ст. Характерними мозаїками вони прикрашали підлоги, вівтарі та інші елементи оздоблення римських храмів. Відомі лише нечисленні приклади артефактів з роботою школи Косматі за межами Риму і лише один – за межами Італії. Це підлога Вестмінстерського абатства в Лондоні, яку виконав художник, надісланий Папою з Риму.
«Відправляючи одного з майстрів Косматі до Єрусалимського королівства, Папа віддав честь найсвятішій церкві християнства, – підкреслив Ілля Беркович. – Віднайдений вівтар є свідченням невідомих раніше прямих зв’язків між Римом та Єрусалимом, що має значення для європейської історії мистецтва».
Вчений додав, що, можливо, дослідження в папських архівах розкриють більше деталей про вівтар.