Польща
Мерседес і свастика перед судом. У Гетшвальді сперечаються через плакати і листівку

Яцек Адамас, директор гмінного осередку культури у Гетшвальді, організував виставку проти нацизму і шовінізму. На ній демонструють знамениті плакати «Achtung Russia» та «Made in Germany». Противники мера, які хочуть його відставки, стверджують, що виставка має на меті розпалити ненависть до росіян і німців. «Це якась повна нісенітниця»,  каже Адамас, який подав до суду на авторів листівки, що його звинувачує.

Гетшвальд – невелика гміна поблизу Ольштина, відома завдяки санктуарію Діви Марії. З 2014 р. селищем керує безпартійний Мартін Сечковський. «На виборах люди хотіли змін і проголосували за нього», – розповідає Даріуш Янашкевич. Також він підтримував виборчий комітет «Lepsza Gmina», з якого стартував цьогорічний староста. Сьогодні вони обидва знаходяться по різні сторони барикад. Янашкевич зібрав людей і заснував комітет з організації референдуму. Він прагне відставки Сечковського. Разом із групою місцевих жителів він зібрав підписи для проведення референдуму, який відбудеться 23 квітня 2017 р.

Зараз у Гетшвальді триває передвиборча кампанія, а у ній виправдані усі засоби. Дісталося навіть виставці плакатів Войцеха Коркуца, відомого ілюстратора і дизайнера. Його роботи вже багато років публікують в іноземних виданнях і неодноразово відзначали, зокрема, у «European Design Annual» або «Print».

Виставку робіт Коркуца організували в Центрі культури Гетшвальда 24 лютого 2016 р., у 77-му річницю вбивства нацистами Северина Пєнєнжного, творця польської «Gazety Olsztyńskiej» на території Вармії, яка входила тоді до складу Рейху. Газета видавалася з 1921 р. до 7 вересня 1939 р., коли Гестапо увірвалося до редакції та закрило її. Пєнєнжного затримали і відправили в німецький концтабір Хохенбрух, де німці його розстріляли.

Листівки, вкладені в газети
Люди, які об'єдналися в комітет з організації референдуму, бачать цю ситуацію по-іншому. Кілька днів тому вони надрукували листівки, які вкладали до місцевої газети. У них з’явилися два твори з виставки Коркуца, зокрема плакат «Achtung Russia», який зображує портрет Путіна на тлі схрещених кісток. «Ілюстрація є протестом проти того, що Путін робить на Україні», – пояснює Koркуц. Другий плакат, що називається «Made in Germany», демонструє знаки Volkswagen, Mercedes і свастику. Автор створив його кілька років тому, коли політики і ЗМІ стали використовувати термін «польські концтабори».

Але ініціатори референдуму пишуть у свої листівці, що виставка розпалює шовінізм, нацизм і ненависть. Дісталося також Яцеку Адамасу, директору Центру культури у Гетшвальді. «Він запропонував нову якість культури, в основі якої лежить шовінізм, нацизм і ненависть. Спочатку до росіян, а тепер, судячи з плакату, і до німців», – йдеться у листівці комітету з організації референдуму. «Ми не хочемо жити в брехні, ненависті, страху, порожнечі. Ми хочемо разом із нашими сім’ями будувати майбутнє, сповнене довіри, толерантності й поваги».

«Не знаю, як ці люди змогли так інтерпретувати виставку і мої плакати», – дивується Коркуц. Адамас має лише одне пояснення: «Виставку прийняли добре, але тепер її використовують у політичній боротьбі», – говорить директор ГЦК.

Кожен має право інтерпретувати
Янашкевич, однак, стверджує, що плакати закликають до ненависті: «Автор може стояти на своєму. Ми маємо право по-різному інтерпретувати». Чи відомо, коли і при яких обставинах з'явилися плакати? «Свастика завжди викликає негативні асоціації», – відповідає Янашкевич. Адамас подав до суду на комітет з організації референдуму. Вимагає вибачень. «Я не шовініст і не націоналіст», – каже він.

Директора ГЦК у суді представлятиме ольштинський захисник Лех Oбара, відомий останнім часом із судового протистояння з німецькою станцією ZDF із приводу використання нею висловлювань «польські концтабори» .

«Листівка є помилковою. Ця виставка не має на меті розпалення ненависті або шовінізму. Навпаки», – каже Oбарa.

До позову адвокат додав відгук, підготований доктором Пьотрем Бернатовичем, істориком мистецтв, педагогом Університету Адама Міцкевича в Познані. «Твердження, що ці плакати пропагують тоталітарні ідеології чи є проявом шовінізму, – абсурд. Войцех Коркуц у своїх плакатах через успішну художню форму закликає до боротьби з цими ідеологіями», – пише доктор Бернатович.

Янашкевич підкреслює, що «листівка є нашою оцінкою цієї виставки. Крім того, ми вважаємо, що справа не повинна розглядатися у контексті виборів». Референдум відбудеться у цю неділю.

Джерело: tvp.info

Схожі публікації
Війна Росії проти України триває не лише на фронті, а й в інформаційному просторі.
У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі підписали меморандум про співпрацю з Львівським історичним музеєм.
Павел Павліковський отримав нагороду на 79-му Каннському кінофестивалі.
Розпочинається черговий набір у рамках ініціативи, завдяки якій місцеві неурядові організації з Люблінського та Підкарпатського воєводств отримають фінансову підтримку, щоб дбати про такі місця з повагою та турботою.
Ніч музеїв у Кракові щороку відбувалася з п’ятниці на суботу, тобто на одну ніч раніше, ніж в інших містах, де її організовували із суботи на неділю.
Національна опера у Варшаві готує одну з головних прем’єр сезону – твір українського композитора Максима Коломійця, присвячений матерям, які рятують своїх дітей із російського полону.
Центр Мєрошевського запрошує студентів, аспірантів, молодих науковців, аналітиків, журналістів, активістів та працівників громадських організацій із Польщі, країн ЄС та Східної Європи взяти участь у міжнародній літній школі «Пам’ять і право», присвяченій перетину історії, права та політики.
Письменник та колишній президент Українського ПЕН Андрій Курков став лауреатом польсько-литовської літературної премії.
29 квітня в Польщі та всьому світі відзначають Міжнародний день танцю – свято, покликане популяризувати танець як важливу частину культури та суспільного життя.