Повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 р. повністю змінило політичну ситуацію у світі. Країни Північноатлантичного альянсу та їхні партнери були змушені адаптуватися до нових обставин, у яких постає питання, як саме стримувати Російську Федерацію.

Учасники Defence24 Days у Варшаві, найбільшої в Центрально-Східній Європі конференції з питань оборони та безпеки, спробували відповісти на це питання під час дискусійної панелі під головуванням Анни Марії-Динер із Польського інституту міжнародних справ (PISM). Серед них були співзасновник порталу «Militarnyi» Олександр Аргат, очільник Командування доктрини і підготовки Сил безпеки Косова, бригадний генерал Йетон Дрешай, колишній заступник голови Військового комітету НАТО та директор з операцій і розвідки у Штабі Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі, генерал-лейтенант у відставці Скотт Кіндсфатер, Войцех Конончук із Центру східних досліджень та Міхал Марек із Центру досліджень сучасного безпекового середовища.

Аргат: «Перемога в бою – єдиний вихід»

Відповідаючи на запитання про стратегію перемоги України над Росією, Олександр Аргат зазначив, що станом на цей момент головна мета – відсіч ворогу. «Тут можна виділити дві теми: створення умов, за яких Росія не захоче продовжувати воювати або не зможе вести війну», – сказав він.

Проте тут  виникають проблеми. Умови, за яких Росія не захоче вести війну, неможливо визначити через підтримку з боку мешканців Росії та підтримку Китаєм цієї країни. Тому єдиним варіантом для українців залишається перемога на полі бою.

У випадку з атаками на російські об’єкти проблема впирається в гроші. «Вартість такого безпілотника (для українців, – прим. ред.) становить від 30 тис. до 100 тис. доларів, тому єдине, що ми можемо зробити, – це підтримати виробників безпілотників дальнього радіусу дії та насолоджуватися пожежами на авіабазах або на інших стратегічних об’єктах», – пояснив Аргат.

Європа залежна від Китаю?

Війна, що триває в Україні, також приносить із собою питання про безпекове середовище ХХІ ст. За словами генерала Кіндсфатера, воно має три характеристики: нестабільність людського фактору, посилення розповсюдження зброї масового знищення та ядерної зброї, а також повернення до глобальної конкуренції за владу та конфліктів на найвищому рівні. «Зараз ми свідки всіх трьох явищ. І все це в умовах того, що глобальні системи контролю над озброєннями повністю зруйновані», – зазначив генерал Кіндсфатер.

До того ж на відміну від часів холодної війни європейські економіки пов’язані з одним зі своїх головних супротивників – Китаєм. «Учора в Європі витратили на китайські товари 1,3 млрд євро. Стільки ж буде витрачено сьогодні й завтра. Тож ми повністю пов’язані з країною, яка може бути нашою найбільшою загрозою», – пояснив генерал.

Необхідність підвищення обізнаності про інформаційну війну серед децидентів

Зіткнення з Росією ведуться також у сфері інформаційної війни. Міхал Марек зазначив, що необхідно працювати в російській інфосфері, орієнтуючись на внутрішню російську аудиторію, а також протидіяти російській дезінформації та формувати стійкість до неї західних суспільств.

У цьому контексті, однак, ситуація, в якій перебуває Захід, складна. «Можна сказати, що в результаті певної обмеженої рішучості з нашого боку проросійські кола активізувалися. Чи можемо ми виграти цю війну? Звичайно, але передусім серед тих, хто приймає рішення, має зростати усвідомлення того, що це необхідно», – сказав Міхал Марек. Як приклад можливих дій він навів створення Telegram-каналів, щоб показати росіянам, що відбувається насправді.

Конончук: «Недостатньо змінити наративи. Потрібні дії»

Не менш складна ситуація і зі стратегією західних країн щодо України. Войцех Конончук пояснив, що західні держави розділилися в питанні війни в Україні, дій щодо неї та східного флангу НАТО.

На його думку, західна стратегія підтримки України повинна складатися з чотирьох елементів: знання ставок у теперішній війні, послідовне дотримання прийнятої політичної лінії, відкрита розмова про тривалість російського вторгнення і продовження поставок зброї Україні.

Усе більше західних експертів і політиків висловлюються в тому ж ключі, що й представники країн східного флангу НАТО. «За словами повинні слідувати дії. Недостатньо змінити наративи і створити певну стратегічну двозначність для Москви. За цим позитивним наративом мають слідувати конкретні дії, а із цим, як ми бачимо, постійно є проблема», – сказав Конончук.