Нова військова доктрина Білорусі – це крапка над «i» проросійської позиції Лукашенка, який адаптує офіційні стратегічні документи до риторики та геополітичної орієнтації Мінська.

Про це розповів в інтерв’ю Польському пресовому агентству експерт Центру східних досліджень Каміль Клисінський.

Минулого тижня Всебілоруські народні збори одноголосно прийняли нову концепцію безпеки та військову доктрину. Аналітик Центру східних досліджень оцінив, що ці документи, особливо військова доктрина, стали «формальним відображенням антизахідної риторики Лукашенка, а також сьогоднішньої геополітичної орієнтації білоруської влади».

«Ми вже ознайомилися з повною офіційною версією військової доктрини та загальною частиною концепції безпеки. Ці документи підтверджують тенденцію, яка нам відома протягом кількох останніх років, особливо після 2022 р., коли Білорусь підтримала російську агресію проти України», – наголосив Каміль Клисінський.

За його словами, насамперед варто ознайомитися з військовою доктриною, яка є більш важливим документом. «Нове в ній – це визначення ​​ворогів, тобто джерел загрози. Там згадуються Польща, країни Балтії, США, які називають «західним куратором», і Велика Британія», – перерахував аналітик, додаючи, що в попередній версії доктрини Польща серед ворогів прямо не згадувалася.

«Це повне відображення наративу Лукашенка, його оточення, його пропаганди. За їхніми словами, Польща сьогодні є джерелом усього зла, військових загроз і провокацій», – зазначив Каміль Клисінський.

«Усупереч прогнозам, у доктрині нічого не йдеться про застосування тактичної ядерної зброї, яку Москва розмістила в Білорусі. Тому що це не білоруська зброя. Одна справа, коли Лукашенко дає волю своїй уяві й погрожує натиснути кнопку, а інша справа, коли ми говоримо про формальний документ. Москва могла б протестувати, що Лукашенко узурпує речі, які йому не належать», – підкреслив експерт.

Російські пропагандистські ЗМІ прокоментували, що «Білорусь вважає за можливе надавати військову допомогу дружнім країнам на основі дво- або багатосторонніх угод». Вони підкреслили, що Білорусь розцінить можливе застосування сили проти будь-кого з учасників союзної держави (Росії та Білорусі) як напад і відповість «всіма силами і засобами», які є в її розпорядженні.

«У цьому документі є певна абсурдність, яка відображає риторику Мінська. З одного боку дуже сильно наростає наратив про загрозу із Заходу і загострюється атмосфера війни. З другого – Лукашенко переконує себе і своїх громадян, що Білорусь абсолютно ніколи ні на кого не нападе і є миролюбною країною», – зазначив Каміль Клисінський.

Цей наратив, за словами аналітика, «покликаний перекласти всю відповідальність за всі проблеми в регіоні на Захід, створити образ зовнішнього ворога, який нібито налаштовує суспільство проти Лукашенка».

«Оновлення білоруських стратегічних документів коригує те, що говорить і сигналізує Мінськ, що разом говорять Лукашенко і Путін, і відображає те, як вони сприймають Захід. Це адаптує документ до нинішнього рівня ворожнечі та конфронтаційної риторики», – прокоментував Каміль Клисінський.

Він підкреслив, що доктрина є «національним документом», тому не торкається питань військового співробітництва з Росією, яке регулюється насамперед угодами всередині федеративної держави. «У цьому контексті потрібно констатувати, що білоруська армія відіграє підлеглу роль щодо російської армії», ‒ зазначив він.

«Якщо хтось на Заході ще мав ілюзії, що Лукашенко спробує зіграти із Заходом у якусь гру, то і сам текст військової доктрини, і його антизахідні заяви, що передували її ухваленню, переконали всіх у зворотньому. Лукашенко – політик, повністю орієнтований на Росію, тому що він так мусить робити і так хоче. Ця доктрина є чудовим прикладом проросійської натури Лукашенка та його тісної співпраці з Росією», – підсумував аналітик.