Польща
Традицію курпівських великодніх пальм визнали національною нематеріальною культурною спадщиною

Музей курпівської культури в Остроленці в Мазовецькому воєводстві повідомив, що традиція виготовлення курпівських великодніх пальм тепер офіційно в Національному списку нематеріальної культурної спадщини.

Водночас конкурс «Курпівська пальма», який організовується в селі Лисе на Вербну неділю вже протягом понад 50 років, було внесено до Національного реєстру охорони нематеріальної культурної спадщини.

Директорка цього музею Марія Самсель розповіла, що заявку щодо традиції виготовлення пальм подали самі творці цих великодніх атрибутів із Мазовецького, Підляського та Вармінсько-Мазурського воєводств.

Коментуючи таку ініціативу, заступниця міністра культури РП Божена Желязовська заявила, що сподівається, що це сприятиме популяризації цієї спадщини і підвищить обізнаність широкої громадськості про важливість курпівських традицій.

Курпівські пальми обвиваються навколо дерев’яної прямої жердини, переважно соснової, та пишно декоруються паперовими квітами. Вони часто мають характерне декоративне розгалужене завершення. На високих пальмах може бути навіть кілька тисяч паперових квітів, які виготовляються під час Великого посту. У Вербну неділю ці пальми стають обовʼязковими елементами церковних процесій.

Божена Желязовська сподівається, що таке відзначення цієї живої місцевої традиції – це шанс, що творці курпівських пальм отримають додаткові переваги, наприклад, під час подачі заявок на отримання мистецьких стипендій, фінансування майстер-класів тощо.

Нагадаємо, що курпи ‒ це субетнічна група мешканців Мазовії, що проживає в межах адміністративних кордонів Мазовецького та Підляського воєводств, на території Білої та Зеленої Пущі. Вони відомі своїми унікальними традиційними народними строями, танцями, ремеслами, а також особливим типом народної архітектури.

Фото: Muzeum Kultury Kurpiowskiej

джерело:
Схожі публікації
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Росія після перерви, пов’язаної з війною проти України, відновлює участь у Венеційській бієнале мистецтва, де цього року в її павільйоні планують провести міжнародний музичний фестиваль.
Благодійність у «Пласті» є продовженням виховання відповідальності, яка переходить у конкретну допомогу Україні й підтримку спільної справи за кордоном.
Міністерство культури і національної спадщини Польщі виділило гранти в рамках програми «Охорона культурної спадщини за кордоном» на 2026 р.
У Любліні відбулося музично-поетичне дійство. Заслужена артистка України Тетяна Гірник разом зі своїм сином Андрієм поєднали в єдине ціле рядки, написані Павлом Вишебабою, Мар’яною Савкою та Максимом Кривцовим.
Відкриття Року Анджея Вайди відбудеться 6 березня – в день сторіччя з дня народження режисера культових фільмів «Попіл і діамант», «Земля обітована», «Людина з мармуру» та «Катинь».
Історія цього манускрипту – готовий сценарій для фільму. Його викрали з Вроцлава наприкінці 1980-х рр. Упродовж багатьох років ніхто навіть не знав, що він зник.
Щонайменше один пончик у Масний четвер мають намір скуштувати майже 84 % поляків, а майже 60 % мають намір з’їсти цього дня від двох до чотирьох штук.
Польща повернула собі ще одну воєнну втрату ‒ середньовічний рукопис «Collectarium lądzkie» з фондів Архієпархіального архіву в Познані.