Польща і світ
Facebook видалив дописи музею «Аушвіц»

Міністр цифровізації Польщі вимагає від власника соцмережі пояснень і стверджує, що це скандал.

Міністерство цифровізації РП вимагатиме пояснень від компанії Meta, яка є власницею Facebook, щодо видалення дописів у профілі музею «Аушвіц», присвячених пам’яті жертв концтабору.

Згідно з інформацією музею «Аушвіц», система модерації контенту Facebook видалила деякі дописи з профілю, позначаючи їх як «цькування та переслідування», «мова ворожнечі» або «підбурювання до насильства».

«Цей інцидент не лише підриває важливу роботу нашої установи. Він є неприйнятним і образливим для пам’яті жертв табору «Аушвіц», яку ми прагнемо зберегти», – заявили в музеї.

Видалення дописів, присвячених пам’яті жертв концтабору ‒ «це скандал та ілюстрація проблем із автоматичною модерацією контенту», ‒ написав у соцмережах віцепрем’єр РП Кшиштоф Гавковський.

«Ми будемо вимагати від Meta надати інформацію про причини цієї ситуації, ‒ додав він. ‒ Має бути більше модераторів, а ті, хто працює на польському ринку, мають знати не лише мову, яка тут не була проблемою, але й контекст».

«Ми висловлюємо нашу глибоку стурбованість у зв’язку з нещодавньою акцією Facebook щодо одночасного видалення 21 публікації, опублікованої музеєм «Аушвіц», – написали представники музею у Facebook. Як вони додали, згадані дописи, які віддають данину пам’яті жертвам концтабору, були видалені системою модерації контенту Facebook з абсурдних причин, як-от: «зображення оголеного тіла і дії із сексуальним підтекстом», «цькування та переслідування», «мова ненависті» та «підбурювання до насильства».

Таку поведінку музей назвав «алгоритмічним стиранням історії». Його працівники підкреслили, що установа, яка служить справі збереження пам’яті жертв німецького нацистського табору, стала свідком «безпрецедентної акції» Facebook, і нагадали, що пости, до яких соцмережа висунула претензії, містять лише історичну документацію, яка вшановує пам’ять жертв. Вони містили фотографії людей і біографічні відомості про тих, хто постраждав і був убитий.

Представники музею повідомили, що допис від 6 квітня, присвячений долі єврейських дітей із дитячого будинку в Ізеу, був миттєво видалений без можливості оскарження. Facebook пояснив, що такі публікації порушують стандарти спільноти та вводять користувачів в оману. «Роками музей «Аушвіц» без проблем ділився подібним контентом, а тут раптом 21 публікація була видалена. Це викликає серйозні сумніви щодо ефективності та точності технології модерації контенту», ‒ заявили вони.

«Цей жахливий інцидент не лише підриває важливу роботу нашої установи. Подібний акт є неприйнятним і образливим для пам'яті жертв концтабору. Він ображає тих, хто вижив, їхніх нащадків і всіх тих, хто хоче зберегти історичну правду. Ми вимагаємо негайного та ретельного розгляду цього питання та прозорого пояснення, чому ці дописи взагалі були видалені», – заявили представники музею.

джерело:
Схожі публікації
Польські підлітки проводять зі смартфоном у середньому близько шести годин щодня.
Чи повинні діти віком до 15 років узагалі користуватися соціальними мережами? Понад три чверті поляків вважають, що категорично ні.
Учора в ефірі Радіо Zet міністр цифровізації РП Кшиштоф Гавковський жорстко розкритикував ідею підвищення вікової межі доступу до соціальних мереж для дітей.
Розв’язуючи війну проти України, Росія паралельно запустила масштабну гібридну агресію, спрямовану не лише на українське суспільство, але й на громадян західних держав. Як зміцнити когнітивну стійкість двох суспільств у умовах постійних маніпуляцій?
Звіт Європейської аналітичної групи Res Futura свідчить, що в польському інтернеті зростає кількість критичних коментарів про українців.
Після вчорашнього порушення польського повітряного простору російськими дронами в мережі одразу з’явилася хвиля неправдивих повідомлень.
Результати опитування показують, що 61 % молодих поляків, які користуються соціальними мережами не довше двох годин на день, добре оцінює своє психічне здоров’я.
У польському інтернеті на тлі передвиборчої кампанії образ українців погіршується. Українці у коментарях згадуються в негативних контекстах. Ключовими темами стали: Волинська трагедія, соціальні виплати, конкуренція на ринку праці, ріст злочинності.
Іспанське державне інформаційне агентство EFE в одному зі своїх матеріалів використало термін «польський табір «Аушвіц» (el campo polaco de Auschwitz). Це формулювання згодом було опубліковано іншими іспанськими медіа.