У польському інтернеті на тлі передвиборчої кампанії образ українців погіршується. Українці у коментарях згадуються в негативних контекстах. Ключовими темами стали: Волинська трагедія, соціальні виплати, конкуренція на ринку праці, ріст злочинності.

У березні образ українців у польському інтернеті став найгіршим від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Ніколи раніше це не супроводжувалося такою сильною хвилею ворожнечі, звинувачень і дегуманізації. На думку експертів, це результат кількох факторів, але каталізатором є передвиборча кампанія, що триває в Польщі.

Про це йдеться в результатах дослідження, проведеному дослідницьким центром Res Futura у співпраці з платформою SentiOne.

Наративи, що їх використовують для розпалювання ворожнечі щодо українців, залишаються незмінними від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Це вже традиційно повідомлення про українських біженців як про соціально-економічний тягар і причину злочинності, а також наратив про безглуздість допомоги Україні в ситуації, коли вона не може виграти війну.

Згідно з результатами дослідження, в березні охоплення такого контенту на найпопулярніших соціальних медіаплатформах у Польщі становило 325 млн. У проаналізованій базі переважали коментарі про те, що допомогу Україні потрібно припинити і таким чином закінчити війну (32 %). 28 % коментарів стосувалися необхідності усунути українських біженців з публічного простору Польщі, а чверть усіх коментарів стосувалися росту злочинності через перебування українців в країні.

Українцям у Польщі найчастіше закидають крадіжки, напади та загалом зростання злочинності (41 % коментарів), зловживання системою соціальних виплат (29 %), конкуренцію полякам та ринку праці (21 %), а також відсутність вдячності та вимогливість (9 %).

Питання Волинської трагедії ще більш поширене (понад 46 %), ніж «проблема злочинності» українських біженців (42 %).

Однак, як зазначив Міхал Федорович з Європейського аналітичного дослідницького центру Res Futura, увагу привертає не кількість і обсяг наративів на цю тему, а нова риторика.

«Зміна стосується не стільки чисельності таких дописів, як того, що в них міститься поширення агресії», ‒ наголосив експерт. Автори такого контенту досягають надзвичайних успіхів завдяки вмілому використанню алгоритмів соціальних мереж.

«Усі ці повідомлення ‒ їхня частота, динаміка, темп, спираються на алгоритми. Ми цього не досліджували, але я не виключаю, що є політичні кола в Польщі та за кордоном, для яких ця ситуація дуже зручна. З 2023 р. головна мета російської пропаганди полягає не в тому, щоб заставити любити Росію, а щоб ‒ ненавидіти українців. Тепер це почало потрапляти в надзвичайно сприятливий ґрунт», ‒ наголосив Міхал Федорович.

Як пояснив заступник директора Центру діалогу імені Юліуша Мірошевського Лукаш Адамський, на це впливає кілька факторів.

«Насамперед – це вплив російської дезінформації, яка оперує величезною кількістю анонімних акаунтів, що поширюють неправдиву інформацію та антиукраїнські наративи. Багатьох людей, які скептично ставляться до України, такі наративи спокушають», ‒ зазначив експерт.

Ще одна причина ‒ це втома поляків від тривалої війни, а отже, від тривалої присутності в Польщі українських біженців, особливо ‒ зі східної чи південної частини України, які зазвичай культурно більше відрізняються від поляків, ніж українці із західних регіонів.

«Не можна заперечувати, що через причини, які я назвав, поляки стають дедалі більше неприхильними до українців. Під час виборчої кампанії всі суспільні явища інтенсивніше експлуатуються в публічному дискурсі», ‒ підсумував Лукаш Адамський.