Польща та Україна
DGP: Паливні шанси компанії Orlen на українському ринку

Останні два роки стали періодом найтісніших в історії відносин Польщі та України в паливній галузі. Це результат втрати Україною наявних джерел постачання палива.

До 2022 р. кордон із Польщею практично не використовувався. Паливо нафтопереробної компанії Orlen надходило в Україну не з Плоцька, а з литовського НПЗ у Мажейкяй, що належить Orlen. Це стало наслідком економічно ефективної логістики. Поставки залізницею через Білорусь не вимагали перевантаження на кордоні через однакову ширину колій.

Повномасштабне вторгнення Росії радикально підвищило значення польських паливних компаній та інфраструктури. У перші тижні вторгнення було відновлено роботу двох терміналів Orlen та PERN, що дозволило перевантажувати паливо з польських залізничних цистерн в українські. Польські резерви, паливо з нафтопереробних заводів Lotos і Orlen, а також транзит через Польщу дозволили українській армії залишатися боєздатною.

Ринки інших сусідів України, менш ліквідні та з гіршою інфраструктурою, не справлялися з такими завданнями. Лише через багато місяців польський ринок був розвантажений постачаннями з півдня, головним чином через Болгарію, Румунію та українські порти на Дунаї. На це вплинула модернізація інфраструктури та зниження цін на пальне в Середземноморському басейні.

Проте поставки через кордон із Польщею займали стабільно приблизно 40 % українського ринку (понад 3 млн тонн на рік), більшу частину з чого становила продукція Orlen.

Ситуація змінилася в останні місяці, коли кордон було заблоковано, що обмежило логістику доставками залізницею. Крім того, трубопровідні поставки дизельного пального в Україну розпочав словацький нафтопереробний завод Slovnaft, що належить угорській MOL, витісняючи поставки через Польщу. Враховуючи ці умови, уряд і паливні компанії РП повинні відповісти на питання, на якому рівні та якими засобами зберегти присутність польських компаній і палива в Україні, щоб це було вигідно обом сторонам. 

Найближчі місяці вимагатимуть від поляків збереження обсягів поставок. Попри загальну цінову перевагу імпорту з півдня, поставки через Польщу будуть актуальними майже в усіх сценаріях. Із міркувань безпеки Україна не може дозволити собі повністю залежати від одного коридору. Крім того, на заході України поставки з Польщі все ще мають конкурентоспроможні ціни.

Сенс має ідея сполучення продуктовими трубопроводами. Побудову такого сполучення вздовж запланованого нафтопроводу Броди‒Адамово просувають українці та держави НАТО. Останні закликають до приєднання Польщі до центральноєвропейської мережі трубопроводів, яка під час холодної війни об’єднала порти та нафтопереробні заводи в Західній Європі, щоб забезпечити постачання на випадок війни.

Dziennik Gazeta Prawna також перераховує інші альтернативи для трубопроводів. Це інтенсифікація залізничних інвестицій з обох сторін кордону, складування стратегічних запасів України в сусідів, вихід польських компаній на український роздрібний ринок; участь Польщі у видобутку вуглеводнів на заході України.

Схожі публікації
До пошукових робіт на Рівненщині долучаться науковці з Польщі та родичі загиблих, які передадуть ДНК для ідентифікації останків.
Наукові підрозділи Польської академії наук можуть подавати заявки на фінансування довгострокових наукових стажувань учених з України в цих підрозділах.
Польський центр міжнародної допомоги разом із польською владою передали понад 560 електрогенераторів громадам у Київській та Вінницькій областях.
Експерти наголошують, що теперішня криза є насамперед економічною проблемою.
Місто та регіон продовжують жити: працюють магазини та установи, а волонтери та місцеві жителі намагаються підтримувати нормальне життя.
Національний центр культури (Польща) оголосив набір заявок на програму «Польсько-український обмін молоддю – 2026», у рамках якого підлітки з Польщі та України, зокрема діти біженців, які живуть у Польщі, разом реалізують проєкти, присвячені локальній історії та спадщині.
Міністерство культури і національної спадщини Польщі виділило гранти в рамках програми «Охорона культурної спадщини за кордоном» на 2026 р.
У Любліні відбулося музично-поетичне дійство. Заслужена артистка України Тетяна Гірник разом зі своїм сином Андрієм поєднали в єдине ціле рядки, написані Павлом Вишебабою, Мар’яною Савкою та Максимом Кривцовим.
Столичне воєводство передасть 3 млн злотих на гуманітарну підтримку для України. Рішення було ухвалено під час сесії воєводського сеймику, який засідав у Цеханові.