Міжнародна група науковців взялася за дослідження та переклад польською мовою найдавнішого літургічного рукопису з православного монастиря в Супраслі.

Білостоцький університет отримав із Національної програми розвитку гуманітарних наук майже 990 тис. злотих на реалізацію цього п’ятирічного проєкту.

Йдеться про датований 1507 р. Супрасльський анфологіон Матвія Десятого – першого відомого супрасльського переписувача. Це найдавніший церковнослов’янський рукопис, написаний у Супраслі, з підписом відомого автора та коротким описом його життя.

Як наголошують автори проєкту, рукопис є «унікальною пам’яткою польсько-литовсько-руської культури початку XVI ст.» Він перебуває в бібліотеці в Санкт-Петербурзі. Рукопис, що зберігся в ідеальному стані та має 288 сторінок, складається з типікону (збірника монастирських приписів) і мінеї (богослужбової книги з текстами церковних відправ на кожен день місяця).

Naukowcy z #Białystok będą badać najstarszy liturgiczny #rękopis z monasteru w #Supraśl.u https://t.co/WisLZtfLrI

— Radio Białystok (@radiobialystok) January 29, 2024

До реалізації проєкту буде залучено міжнародну міждисциплінарну дослідницьку групу з 22 науковців із Польщі, Італії, Литви та України. Серед них – кілька науковців із Білостоцького університету.

«Як пам’ятка місцевої спадщини, це надзвичайно важливий доказ того, наскільки жвавим був у той час чернечий осередок у Супраслі. Я сподіваюся, що в результаті нашого проєкту вдасться представити історичний аналіз цього рукопис і висновки», ‒ прокоментував керівник проєкту, доктор теологічних наук і професор кафедри православної теології Білостоцького університету, отець Марек Лаврешук.

Науковець зазначив: якщо рукопис був написаний у Супраслі, то Супрасльський монастир, заснований наприкінці XV ст., повинен був мати на той час бібліотеку. Він додав, що дослідження дозволить порівняти місцеву літургійну практику, описану в цьому анфологіоні, з тією, що описана в сербських, болгарських чи українських рукописах.

Оскільки оригінал рукопису перебуває в Росії, вчені працюватимуть із копіями документа. «Російські вчені намагаються віднести його до російської культури, повністю ігноруючи географічну та історичну приналежність цього документа. І наша робота також спрямована на те, щоб відновити цьому рукопису його належне місце в історії», – додав отець Марек Лаврешук.

«Ми хочемо повернути його польській спадщині, тому що це спадщина наших земель, нашої культури та історії», – підкреслив він. Реалізація проєкту триватиме п’ять років. За цей час учені хочуть перекласти рукопис, написаний кирилицею. У результаті буде створено три томи дослідницьких робіт: типікон, мінея, вивчення та аналіз пам’ятки.