Світ
Експерти прогнозують, що змін у відносинах Тайваню і КНР не буде

Обрання Лая Цінде президентом Тайваню свідчить про те, що тайванці не хочуть змін у курсі зовнішньої політики.

Так стверджує аналітик Центру східних досліджень Міхал Богуш. Експерт прогнозує, що у відносинах Тайваню з КНР мало що зміниться, хоч визнає, що «ми станемо глядачами політичного театру глобального масштабу».

Новообраний президент Тайваню Лай Цінде, виступаючи в суботу біля штабквартири своєї партії, заявив, що він «сповнений рішучості захищати Тайвань від постійної загрози та залякувань із боку Китаю» і підтримуватиме статус-кво в Тайванській протоці.

«Збереження миру та стабільності в Тайванській протоці є важливим завданням», ‒ сказав він, додаючи, що його уряд у взаєминах із Китаєм «використовуватиме діалог, а не конфронтацію».

«На мій погляд, усупереч поширеній думці, у відносинах Тайваню з Китайською Народною Республікою мало що зміниться», ‒ вважає експерт Центру східних досліджень, який спостерігав за виборами безпосередньо в Тайвані.

«Звісно, Пекін якоюсь мірою демонструватиме своє невдоволення, особливо якщо підтвердиться інформація про приїзд на Тайвань представника Білого дому. Можна очікувати, що буде якась демонстрація сили, але вона матиме насамперед внутрішній вимір», – наголосив Міхал Богуш.

Останніми роками, відколи до влади прийшла Цай Інвень із тієї ж Демократичної прогресивної партії, яка обіймала посаду президента протягом двох каденцій, китайський лідер Сі Цзіньпін неодноразово попереджав, що китайська армія готова захопити Тайвань силою, якщо це буде необхідно, а цьогорічні президентські перегони називав «вибором між війною і миром».

«Сі Цзіньпіну доведеться продемонструвати своїм товаришам тверду руку, але досить обережно, щоб не спровокувати ескалацію чи збройні сутички. Коротше кажучи, ми станемо глядачами політичного театру глобального масштабу», – заявив експерт.

«Обрання на президентський пост учорашнього віцепрезидента, попри велике невдоволення виборців стагнацією заробітної плати, зростанням вартості життя та невиконанням багатьох обіцянок у соціально-економічній сфері, свідчить про те, що тайванці хочуть зберегти свій зовнішньополітичний курс», – прокоментував Міхал Богуш.

«Попри розчарування правлінням Демократичної прогресивної партії, опозиційна партія Гоміндан не змогла переконати виборців, що буде віддано захищати фактичну незалежність Тайваню. Тепер обом партіям є над чим подумати», – зазначив експерт.

Багато виборців у цій 23-мільйонній країні приймали рішення, за кого голосувати, не спираючись виключно на питання відносин із Китаєм.

«Демократична прогресивна партія не може бути впевнена в перемозі через чотири роки, якщо вона серйозно не почне вирішувати економічні проблеми. Натомість партія Гоміндан повинна запитати себе, яке майбутнє матиме китайська націоналістична партія на острові, де лише 3 % населення вважає себе китайцями», – наголосив Міхал Богуш.

джерело:
Схожі публікації
Глава молдовської дипломатії Міхай Попшой закликав зняти табу з дискусії про об’єднання країни з Румунією. Кремль уже до цього готується.
Понад половина учасників опитування не змогли висловити думку щодо того, хто має стати президентом Кракова після Александра Мішальського.
Петер Мадяр, який перебував у Польщі з першим закордонним візитом, зустрівся з Дональдом Туском і Каролем Навроцьким. Насамперед вони обговорювали нові відносини з Польщею.
Відомий американський історик Тімоті Снайдер заявив, що майбутнє Польщі тісно пов’язане з майбутнім України.
Одна з трьох партій у новому угорському парламенті, ультраправа «Наша Батьківщина», оскаржує результати виборів. Її активісти стверджують, що їх дискримінувала платформа соціальних мереж.
Опозиційна партія «Тиса» під керівництвом Петера Мадяра виграла недільні парламентські вибори в Угорщині, усунувши від влади «Фідес» Віктора Орбана після 16 років правління.
Європейська комісія розраховує на зміну політики Угорщини щодо України та ЄС після парламентських виборів, однак поки що опозиція демонструє обережність.
Парламент Молдови вчора, 2 квітня, денонсував угоду про членство у Співдружності незалежних держав.
Щоб референдум був дійсним, у ньому мають узяти участь не менше трьох п’ятих від тих краків’ян, які мають право голосу.