Польща і світ
Станіслав Жарин: «Росія постійно намагається розпалити напругу між поляками та українцями»

Уповноважений уряду з питань безпеки інформаційного простору Польщі Станіслав Жарин написав у соцмережах, що своєю пропагандою Росія постійно намагається розпалити напругу між Польщею та Україною.

«Із цією метою вона просуває наративи, які стимулюють взаємну неприязнь і ворожість», ‒ додав він.

«Росія постійно атакує Польщу, ми залишаємося однією з головних цілей дезінформації Кремля», ‒ написав вчора, 21 листопада, у соцмережах уповноважений уряду з питань безпеки інформаційного простору Республіки Польща.

«Росія продовжує інформаційну діяльність проти Республіки Польща. Польща залишається однією з головних цілей російської дезінформації. Атаки на нашу країну доповнюються діями проти НАТО й усієї західної спільноти», ‒ підкреслив він у серії дописів.

Державний секретар у Канцелярії прем’єр-міністра заявив, що російська дезінформація постійно зводить наклепи на Польщу, представляючи її як агресивну державу, що планує напади на інші країни, тим самим ставить під загрозу себе та своїх союзників.

Він вказав на такі наративи Росії проти Польщі, як-от: «Польща готується напасти на Україну», «Польща хоче здійснити переворот у Білорусі», «Уряд Республіки Польща посилює армію з метою агресії проти інших країн». Він перерахував інші теми російської дезінформації: «Третя світова війна може спалахнути через Польщу», «Польща є загрозою для НАТО», «Європа платить високу ціну за дії польського уряду».

«Паралельно з представленням Польщі як агресивної країни з імперськими планами, Росія поширює інформацію про те, що Польща, мовляв, перебуває в занепаді, а структури, відповідальні за безпеку, не функціонують», ‒ зазначив міністр Канцелярії прем’єр-міністра.

На графіці до допису він вказав приклади російської брехні щодо безпеки Польщі, зокрема: «Польська армія роззброєна», «Армія не може захистити Польщу», «Гарантії НАТО не заслуговують довіри».

Він нагадав, що своєю пропагандистською діяльністю Росія постійно намагається розпалити напругу між Польщею та Україною. «З цією метою вона просуває наративи, які стимулюють взаємну неприязнь і ворожість», ‒ зазначив посадовець.

Серед тез, які використовує російська дезінформація проти польсько-українських відносин, він згадав такі: «Полякам набридла Україна», «Польське суспільство втомилося від українців» та «Україна загрожує Польщі».

Інші тези, які згадує Жарин і які використовують росіяни, ‒ «Польща планує анексувати Західну Україну», «Поляків дискримінують у власній країні українці» та «Польща допомагає Україні, бо розраховує на окупацію цієї країни».

За словами заступника міністра-координатора спецслужб, російський вплив на Польщу відбувається за усталеними схемами. Він спрямований на те, щоб змусити поляків підкоритися російським інтересам.

Схожі публікації
Одним із важливих елементів програмної реформи «Компас майбутнього» стане так званий медіамодуль, який має підготувати учнів до свідомого, критичного та безпечного користування інформацією.
У чеському та польському інтернеті триває дезінформаційна кампанія, покликана посварити суспільства обох країн. Про це повідомляють чеські медіа.
Чи можемо ми розпізнати фейкову інформацію, перш ніж повіримо в неї? Починаючи з вересня, польська молодь матиме можливість перевірити це на практиці в Національному центрі кінокультури в Лодзі під час освітньої програми «What the FEJK».
У Польщі спростовують російський наратив про нібито українську провокацію після падіння ракети в Тарнаві-Колонії 30 липня.
Міністр внутрішніх справ і адміністрації РП повідомив, що протягом найближчих кількох тижнів з’явиться спеціальний додаток, який регулюватиме питання оповіщення населення.
У відомстві назвали ці слова фальшивими, безпідставними та частиною спроби посіяти ворожнечу між Україною та її союзниками.
До бази польського додатку «Де сховатися» додали майже 4 тис. нових місць укриття, перевірених Державною пожежною службою.
Банк національного господарства BGK оприлюднив звіт, присвячений стійкості польських органів місцевого самоврядування до різноманітних криз, зокрема збройних конфліктів.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.