Польща та Україна
Роман Станіслава Ігнація Віткевича вийде українською

Українська письменниця та перекладачка Світлана Браславська стверджує, що Віткевич майже невідомий українському читачеві.

Роман «Ненаситність» Станіслава Ігнація Віткевича чекає на друк в українському перекладі у видавництві «Фоліо». Раніше в цьому ж видавництві з’явився переклад іншого твору Віткевича ‒ «Прощання з осінню».

Письменниця та перекладачка Світлана Браславська, яка працює над цими перекладами в рамках резиденції Польського інституту літератури, вважає, що Віткевич майже невідомий українському читачеві на відміну від, скажімо, інших польських авторів, наприклад, Бруно Шульца та Вітольда Гомбровича.

«А між тим, це була людина важкої особистої долі. Він цікавий не лише як письменник, але й як художник, фотограф, перфомансист», ‒ підкреслює письменниця. 

Світлана Бреславська почала працювати над творчістю Станіслава Ігнація Віткевича у 2021 р. Вона розповідає, що до неї звернувся директор видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький і запропонував перекласти роман Станіслава Ігнація Віткевича «Прощання з осінню».

«На той час постать Віткевича була мені невідома, незнаний він був і в Україні на відміну від Бруно Шульца чи Вітольда Гомбровича, які були його близькими приятелями. Взагалі Вітольд Гомбрович в одній зі своїх статей написав, що в міжвоєнний період було три мушкетери польської літератури: Віткевич, Шульц і сам Гомбрович. Це були три потужні постаті польського модернізму, бо, власне, на них і тримається література початку ХХ ст. На той час, не знаючи хто це, не знаючи нічого про його творчість, я взялася за цю нелегку роботу, бо насправді мова його творів дуже складна, зі складними реченнями, зі складними думками, філософська. Мені вдалося закінчити цю роботу наприкінці 2021 р., і вже мала з'явитися книга, але вибухнула повномасштабна війна. Тому довелося чекати на книжку до вересня минулого року», ‒ говорить письменниця.

Торік на замовлення того ж видавництва Світлана Бреславська почала працювати над перекладом другого роману Віткевича «Ненаситність». Це, як каже Світлана Бреславська, ще складніший роман. На той час письменниця вже перебувала в Польщі, в резиденції Польського інституту літератури.

«Це був надзвичайно потужний творчий чоловік, майже геній, а можливо, навіть геній. Він був письменником, художником, філософом, драматургом. Він відома особистість у Польщі, але, на жаль, не в Україні. Хоч так сталося, що похований Віткевич у Рівненській області. Доля в нього була дуже складна. Виховувався він у надзвичайно інтелігентній, творчій родині. Його батько був відомим архітектором. Батько вважав, що його дитина повинна бути геніальною, тому до звичайної школи Станіслава не віддали – з ним займалися дуже видатні особистості, професори. Віткевич удома отримав блискучу освіту. Він ніде ніколи не навчався, в жодних академіях, проте геніально малював. Колекції його творів перебувають у музеях у Слупську, Кракові, Варшаві, Познані. Він є автором теорії чистої форми. Віткевич стверджував, що мистецтво має бути відірване від життя, що п’єси не мають відображати побутові сцени, що глядач повинен бачити чисту форму мистецтва, відірвану від будь-яких побутових нашарувань», ‒ каже перекладачка.

Схожі публікації
Лауреатка Нобелівської премії з літератури Ольга Токарчук бере участь у фестивалі «Книжковий Арсенал», де наголосила на важливості культури й літератури під час війни.
У Міністерстві культури та національної спадщини Польщі підписали меморандум про співпрацю з Львівським історичним музеєм.
Павел Павліковський отримав нагороду на 79-му Каннському кінофестивалі.
Розпочинається черговий набір у рамках ініціативи, завдяки якій місцеві неурядові організації з Люблінського та Підкарпатського воєводств отримають фінансову підтримку, щоб дбати про такі місця з повагою та турботою.
Ніч музеїв у Кракові щороку відбувалася з п’ятниці на суботу, тобто на одну ніч раніше, ніж в інших містах, де її організовували із суботи на неділю.
Національна опера у Варшаві готує одну з головних прем’єр сезону – твір українського композитора Максима Коломійця, присвячений матерям, які рятують своїх дітей із російського полону.
Письменник та колишній президент Українського ПЕН Андрій Курков став лауреатом польсько-литовської літературної премії.
29 квітня в Польщі та всьому світі відзначають Міжнародний день танцю – свято, покликане популяризувати танець як важливу частину культури та суспільного життя.
Європейська комісія заявила про намір призупинити або відкликати грант у 2 млн євро для Венеційської бієнале після рішення дозволити відкриття російського павільйону на цьогорічній виставці.