Світ
Європейська боротьба із фейками та мовою ненависті. Будуть покарання?

Європарламент хоче долучитися до боротьби проти мови ненависті та фейкових новин, що поширюються в Інтернеті. Депутати пропонують, зокрема, усувати такі новини із мережі та штрафувати портали, які їх публікують.

Під час пленарного засідання Європарламенту в Страсбурзі євродепутати обговорювали можливі заходи для усунення неправдивої інформації та мови ненависті із мережі, зокрема із соціальних мереж.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
СИМПАТІЯ ДО УКРАЇНЦІВ І МОВА НЕНАВИСТІ В ІНТЕРНЕТІ
ЗВІТ ПРО МОВУ НЕНАВИСТІ. НАЙЧАСТІШЕ В ПОЛЬЩІ ОБРАЖАЮТЬ ГЕЇВ І БІЖЕНЦІВ

«Майже половина європейців користується соціальними мережами, зокрема «Facebook». Шість із десяти користувачів Інтернету поширюють новини, не прочитавши їх. Більшість людей, особливо молодих, не оцінюють правдивість інформації, що до них потрапляє. Фейки та нелегальний зміст потрібно усувати із мережі. ЄС повинен також підтримувати фірми, які займаються перевіркою достовірності опублікованих матеріалів. Крім того, ми повинні прийняти такі норми, які дозволять різко обмежити поширення неперевірених інформацій, а також збільшувати рівень освіченості громадян», – переконувала під час обговорення словенська депутатка Танья Файон.

Євродепутати хочуть також штрафувати Інтернет-платформи, які не захочуть усувати зі своїх сторінок зміст такого типу або робитимуть це надто повільно. Водночас, парламентарі застерігали, що може з’явитися ризик надмірної цензури ЗМІ або обмеження свободи слова.

Про яку інформацію йдеться?
«Висловлювання, що закликають до насилля, терористичних замахів або ненависті стосовно групи осіб або члена такої групи з огляду на стать, расу, колір шкіри, етнічне або соціальне походження, мову, релігію, переконання, світогляд, інвалідність, вік або соціальну орієнтацію – це не свобода слова, а порушення закону. Комісія продовжуватиме працювати над тим, щоб такі висловлювання зникли з мережі», – сказав під час обговорення комісар ЄС у справах єдиного цифрового простору Андрус Ансіп.

Ще у травні 2016 р. Європейська комісія розпочала співпрацю із Інтернет-фірмами з метою боротьби із поширенням мови ненависті у мережі. «Facebook», «Twitter», «YouTube» та інші сервіси погодилися прийняти кодекс, що включає ряд рішень, зокрема негайне реагування на зміст, що пропагує ненависть.

Згідно з угодою, сервіси мали забезпечити перегляд більшості заявок про усунення нелегального заклику до ненависті протягом 24 годин і, якщо це буде необхідно, усувати або блокувати такий вміст. Досі угоду вдалося втілити частково – поки що із мережі зникає близько 28 % публікацій, на які скаржилися користувачі, зазначивши, що ті закликають до ненависті.

У березні «Facebook» впровадив перший фільтр фейкових новин
«Facebook» почав публікувати попередження, що стосувалися статей, правдивість яких була поставлена під сумнів інформаційними порталами, що співпрацюють із соцмережами. Сумнівний зміст позначається знаком оклику на червоному фоні.

Крім того, такі технологічні гіганти, як «Facebook» i «Mozilla» та ін., у співпраці із європейськими та американськими навчальними закладами започаткували ініціативу «The News Integrity Initiative», у рамках якої в усьому світі проводитимуть проекти на тему ретельної журналістики та достовірності публікацій.

Деякі члени ЄС намагаються боротися із фейками самостійно. Наприклад, Швеція у 2018 р. хоче розповідати у школах про те, як розрізняти фальшиву інформацію від достовірної. Схожі плани має також Чехія.

Джерело: RMF24

Схожі публікації
Європейський Союз розглядає можливість відновлення перевезень нафти через стратегічну Ормузьку протоку.
Польща як єдина країна Європейського Союзу зробила з програми позик на оборону SAFE тему гострої політичної суперечки.
В Угорщині ухвалили резолюцію, яка виступає проти членства України в Європейському Союзі.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що ЄС знайде спосіб надати Україні позику в 90 млрд євро, попри блокування рішення з боку Угорщини.
Європейський Союз скоротив чисельність місії Росії при ЄС до 40 осіб у рамках санкційного тиску.
Баварська газета Muenchner Merkur різко оцінила позицію частини західних політиків.
Результати нового опитування Центру дослідження громадської думки CBOS свідчать, що приблизно сім із десяти поляків підтримують вступ України до Європейського Союзу.
Рівень заощаджень, який показує, яка частина доходів домогосподарств не була витрачена на поточні потреби, знову зріс. Такі висновки зробив Польський економічний інститут.
Сьогодні – четверта річниця повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Скільки підтримки жертві російської агресії передала Польща, а скільки Євросоюз у цілому?