Світ
Європейська боротьба із фейками та мовою ненависті. Будуть покарання?

Європарламент хоче долучитися до боротьби проти мови ненависті та фейкових новин, що поширюються в Інтернеті. Депутати пропонують, зокрема, усувати такі новини із мережі та штрафувати портали, які їх публікують.

Під час пленарного засідання Європарламенту в Страсбурзі євродепутати обговорювали можливі заходи для усунення неправдивої інформації та мови ненависті із мережі, зокрема із соціальних мереж.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
СИМПАТІЯ ДО УКРАЇНЦІВ І МОВА НЕНАВИСТІ В ІНТЕРНЕТІ
ЗВІТ ПРО МОВУ НЕНАВИСТІ. НАЙЧАСТІШЕ В ПОЛЬЩІ ОБРАЖАЮТЬ ГЕЇВ І БІЖЕНЦІВ

«Майже половина європейців користується соціальними мережами, зокрема «Facebook». Шість із десяти користувачів Інтернету поширюють новини, не прочитавши їх. Більшість людей, особливо молодих, не оцінюють правдивість інформації, що до них потрапляє. Фейки та нелегальний зміст потрібно усувати із мережі. ЄС повинен також підтримувати фірми, які займаються перевіркою достовірності опублікованих матеріалів. Крім того, ми повинні прийняти такі норми, які дозволять різко обмежити поширення неперевірених інформацій, а також збільшувати рівень освіченості громадян», – переконувала під час обговорення словенська депутатка Танья Файон.

Євродепутати хочуть також штрафувати Інтернет-платформи, які не захочуть усувати зі своїх сторінок зміст такого типу або робитимуть це надто повільно. Водночас, парламентарі застерігали, що може з’явитися ризик надмірної цензури ЗМІ або обмеження свободи слова.

Про яку інформацію йдеться?
«Висловлювання, що закликають до насилля, терористичних замахів або ненависті стосовно групи осіб або члена такої групи з огляду на стать, расу, колір шкіри, етнічне або соціальне походження, мову, релігію, переконання, світогляд, інвалідність, вік або соціальну орієнтацію – це не свобода слова, а порушення закону. Комісія продовжуватиме працювати над тим, щоб такі висловлювання зникли з мережі», – сказав під час обговорення комісар ЄС у справах єдиного цифрового простору Андрус Ансіп.

Ще у травні 2016 р. Європейська комісія розпочала співпрацю із Інтернет-фірмами з метою боротьби із поширенням мови ненависті у мережі. «Facebook», «Twitter», «YouTube» та інші сервіси погодилися прийняти кодекс, що включає ряд рішень, зокрема негайне реагування на зміст, що пропагує ненависть.

Згідно з угодою, сервіси мали забезпечити перегляд більшості заявок про усунення нелегального заклику до ненависті протягом 24 годин і, якщо це буде необхідно, усувати або блокувати такий вміст. Досі угоду вдалося втілити частково – поки що із мережі зникає близько 28 % публікацій, на які скаржилися користувачі, зазначивши, що ті закликають до ненависті.

У березні «Facebook» впровадив перший фільтр фейкових новин
«Facebook» почав публікувати попередження, що стосувалися статей, правдивість яких була поставлена під сумнів інформаційними порталами, що співпрацюють із соцмережами. Сумнівний зміст позначається знаком оклику на червоному фоні.

Крім того, такі технологічні гіганти, як «Facebook» i «Mozilla» та ін., у співпраці із європейськими та американськими навчальними закладами започаткували ініціативу «The News Integrity Initiative», у рамках якої в усьому світі проводитимуть проекти на тему ретельної журналістики та достовірності публікацій.

Деякі члени ЄС намагаються боротися із фейками самостійно. Наприклад, Швеція у 2018 р. хоче розповідати у школах про те, як розрізняти фальшиву інформацію від достовірної. Схожі плани має також Чехія.

Джерело: RMF24

Схожі публікації
Заступник міністра внутрішніх справ та адміністрації РП заявив у Люксембурзі, що Польща рішуче вимагає візових обмежень для росіян.
Глава молдовської дипломатії Міхай Попшой закликав зняти табу з дискусії про об’єднання країни з Румунією. Кремль уже до цього готується.
71 % респондентів виступив за те, щоб Польща залишалася в Європейському Союзі. За вихід з ЄС – 21 % опитаних.
Брюссель попередив уряд Джорджі Мелоні, що допущення Росії до участі в цьогорічному фестивалі може становити пряме порушення санкцій ЄС.
1 травня 2026 р. минає 22 роки від моменту, коли Польща офіційно приєдналася до Європейського Союзу.
Керівники інституцій ЄС звернулися до держав-учасниць із закликом розпочати переговори про членство з Україною.
Під час міжнародного розслідування кількох редакцій виявилося, що Угорщина таємно співпрацювала з Росією при викреслюванні зі списків санкцій олігархів, компаній і банків.
Єврокомісія затвердила виділення 1,3 млрд злотих у рамках програми «Європейські фонди для Східної Польщі». Нові пріоритети – безпека, мобільність і дешевше житло.
Європейський Союз розглядає можливість відновлення перевезень нафти через стратегічну Ормузьку протоку.