Дослідницька агенція SW Research провела на замовлення порталу rp.pl опитування, в якому поляків запитали, чи має українська влада погодитися на необмежену ексгумацію жертв Волинської різанини.

«Не буде повного примирення без згоди на ексгумацію наших співвітчизників. Примирення має ґрунтуватися на правді, інакше це не примирення взагалі. На Волині, у Східній Галичині, у 1943‒1944 рр. ми мали справу з жорстоким, звірячим геноцидом, який важко описати», – заявив прем’єр-міністр Матеуш Моравецький в інтерв’ю 3 каналу Польського радіо.

Волинська різанина ‒ це геноцид, вчинений проти мешканців польських Кресів підрозділами українських націоналістів (УПА), часто за участю місцевого українського населення. Від цих нападів на території довоєнного Волинського воєводства загинули 50‒60 тис. поляків. Внаслідок відплатних акцій поляків могли загинути приблизно 2‒3 тис. українців.

Кульмінацією Волинської різанини стала так звана Кривава неділя 11 липня 1943 р., коли підрозділи УПА атакували майже 100 польських сіл.

У 2016 р. Сейм Республіки Польща встановив 11 липня Національним днем ​​пам’яті жертв геноциду, вчиненого українськими націоналістами проти громадян Другої Республіки Польща. Цього року відзначали 80-ту річницю тих трагічних подій.

Матеуш Моравецький під час візиту в Україну за кілька днів до річниці Кривавої неділі заявив, що «не заспокоїться, доки не буде знайдена остання жертва Волинського злочину», анонсувавши, що польська сторона вимагатиме згоди України на ексгумацію жертв, багато з яких лежать у безіменних братських могилах.

Прем’єр-міністр повідомив, що «протягом кількох тижнів на основі домовленостей з українською стороною ведеться робота з пошуку останків жертв злочину в колишньому селі Пужники на Тернопільщині, де в ніч із 12 на 13 лютого 1945 р. загін УПА під проводом Петра Чамчука знищив приблизно 100 поляків, переважно жінок і дітей.

Питання ексгумації жертв Волинської різанини роками є предметом суперечок між Польщею та Україною. Нещодавно голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович заявив в інтерв’ю порталу glavcom.ua, що українська сторона не погоджуватиметься на нові ексгумації, допоки не буде відновлено пам’ятник і могилу в Монастирі поблизу села Верхрата, де поховані воїни УПА, які загинули 2–3 березня 1945 р. у боротьбі з військами НКВС.

Україна ніколи не визнавала геноцидом Волинську різанину, вчинену українськими націоналістами.

Учасників опитування запитали, чи, на їхню думку, українська влада повинна погодитися на необмежену ексгумацію жертв Волинської різанини.

«Так» на це питання відповіли 64,7% %. Відповідь «ні» дали 9,3 % опитаних, а 26 % респондентів не змогли однозначно відповісти на це запитання.

«За необмежену ексгумацію жертв Волинської різанини частіше висловлювалися чоловіки (74 %) та особи у віці понад 50 років (75 %)», – прокоментувала старша менеджерка проєктів SW Research Малгожата Бодзон.

Опитування було проведено дослідницькою агенцією SW Research 11‒12 липня цього року серед 800 повнолітніх користувачів інтернету.