У польськомовному Telegram-каналі порталу Niezależny Dziennik Polityczny, відомого постійним поширення фейків і змістів російської пропаганди, розмістили коротке відео із закінчення виступу Ярослава Качинського з трибуни в Україні, де він промовляє: «Слава Україні!» Присутні відповідають йому: «Героям слава!»

Відео супроводжує наступний текст: «Варто згадати, хто запрошував українців до Польщі й завдяки кому вони мають особливі привілеї... Це ті самі люди, які скандували «слава Україні», тобто політики ПіС [партії «Право і справедливість»]... Пам’ятаймо про це під час осінніх виборів». 

Ані дату виступу, ані обставини або інший контекст не подають. 

Потрібно зазначити, що ця подія відбулася під час Революції Гідності 1 грудня 2013 р., коли до народного віча на Майдані Незалежності долучився не лише лідер опозиційної на той час партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський, а й європейські дипломати з Польщі, зокрема віцепрезидент Європарламенту Яцек Протасевич (від правлячої тоді партії «Громадянська платформа») та колишній глава польського уряду, ексголова Європарламенту Єжи Бузек (також на той час представник «Громадянської платформи»). 

Зокрема, Ярослав Качинський тоді озвучив позицію голови Європарламенту Мартіна Шульца, що Євросоюз не сумнівається, що Україна буде в складі ЄС і вона вже йде цим шляхом. «Ви потрібні Євросоюзу», – підкреслив він. «І оскільки ви частина Європи, жодні силові заходи проти протестувальників неприйнятні», – додав тоді Яцек Протасевич. 

Цей маніпулятивний і неправдивий матеріал Niezależny Dziennik Polityczny просуває одразу два російських наративи: «українці в Польщі – це зло» та «антиросійська влада – це погана влада». 

У першому наративі російська пропаганда, з використанням окремих польських політиків, поширює заклики «проти українізації, деполонізації Польщі», які охоче транслює російське телебачення. Наголошується, що «українці в Польщі отримують неправомірні вигоди», «антиросійські санкції зачіпають простих громадян Польщі», «вступ України до ЄС буде вкрай невигідним для Польщі», а «українські біженці на Заході витіснять поляків із місцевих ринків праці» тощо. 

Українців описують як людей, які «жирують на поляках», не хочуть працювати і завдають лише шкоди, порушуючи місцеві звичаї та порядок, влаштовуючи бійки. Водночас впроваджують думку, що влада дбає і ставиться до українців набагато краще, ніж до польських громадян. 

Насправді взамін на отримання в Польщі безпечного притулку українські біженці своєю працею зробили вагомий внесок у розвиток польської економіки. 

Як зазначає доктор економічних наук Збігнев Кузьмюк, кордон Польщі перетнули понад 11 млн біженців від війни з України, з яких принаймні 1,5 млн залишилися в країні, а щонайменше кілька сотень тисяч працюють. Через це ситуація на ринку праці не лише не погіршилася, але навпаки є найкращою з початку економічних перетворень у 1990 р. 

Зокрема, поки економіки багатьох країн-членів ЄС мають симптоми рецесії, Польща досягла найвищого рівня зростання ВВП у першому кварталі 2023 р. – 3,8 %. Друге місце посів Китай із 2,2 %, третє – Португалія з 1,6 %. Середній рівень зростання для 36 країн Організації економічного співробітництва та розвитку склав лише 0,4 %, а для країн G-7 – 0,3%. При цьому економіки Німеччини та Нідерландів зафіксували падіння у ВВП у 0,3 %. 

Економіст звернув увагу на дані Євростату щодо ситуації на ринку праці у квітні цього року, згідно з якими Польща мала найнижчий рівень безробіття в усьому ЄС на рівні лише 2,7 %. 

Крім того, підтримку України та українських біженців схвалює переважна більшість поляків, незалежно від політичних симпатій до провідних польських партій, які перебувають у владі або опозиції. 

Майже 80 % поляків оцінюють відносини з Україною як добрі або дуже добрі. Нове дослідження варшавського Центру з вивчення громадської думки (CBOS) показало, що поляки продовжують підтримувати Україну в боротьбі з агресором, а 83 %, як і раніше, готові допомагати українським біженцям. 

Анатолій Курносов 

Матеріал підготовлено в рамках проєкту Stop Lie БО «Благодійний фонд польсько-українського партнерства» в межах програми «Термінова підтримка ЄС для громадянського суспільства», що впроваджується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Його зміст є виключною відповідальністю Анатолія Курносова й не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.