Польські волонтери з першого дня війни в Україні надають гуманітарну допомогу та допомагають пораненим військовослужбовцям і мирним мешканцям.

Це люди різних професій і різного віку, але їх об’єднує бажання допомогти тим, хто постраждав від російської агресії.

Єжи Велічка організовує благодійні збори для України та в середньому двічі на місяць доставляє їх із півночі Польщі на фронт. Він везе найнеобхідніше: теплий одяг, електроніку, позашляховики для бійців.

«Я відчуваю цю потребу, хтось має це робити. Окрім нас, це роблять сотні людей, а може, тисячі. Необхідно допомагати. Те, що ми робимо, ‒ це незначна частина, це не геройство. Герої перебувають на фронті, а ми ‒ за їхніми спинами. Нас запитують, чи ми боїмося. Я вважаю, що боятися мають ті, хто в них під прицілом, а не ті, хто за їхніми плечима», ‒ розповів він.

Польські волонтери, які працюють на сході України, перебувають у постійній небезпеці. Росіяни навіть платять за інформацію про їхні перебування чи маршрути.

Як розповіла Альдона Гартвіньська, перебуваючи на Сході, потрібно звертати увагу на будь-яку підозрілу поведінку та постійно спостерігати за оточенням.

«Наша робота стає складнішою, ми маємо бути обачними не лише тому, що можемо випадково потрапити під обстріл, але й тому, що можемо бути ціллю цього обстрілу. Волонтери на прифронтових територіях розповідають про прикрі ситуації, пов’язані з проросійськими місцевими мешканцями. Ми дбаємо про себе навзаєм і зважаємо, кому й що можна розповідати», ‒ сказала волонтерка.  

Поляки теж працюють на фронті санітарами. У Бахмуті діє постійний польський пункт медичної допомоги та евакуації поранених, яким керують члени фундації «Зима». Її очільник Даміан Дуда наголосив, що польські парамедики, ризикуючи життям, щодня допомагають навіть десяткам поранених.

«Вони вивозять потерпілих із Бахмута, працюють з однією з груп спецпідрозділів. Це небезпечно, бо ризик обстрілів надзвичайно високий», ‒ прокоментував він.

Важко оцінити кількість волонтерів, які постійно працюють в Україні. За оцінками представників польських фундацій, що діють у прифронтовій зоні, їх може бути до кількох сотень.