НАТОскоп
Фінські офіцери хочуть вступати в НАТО, не чекаючи на Швецію

Згідно з результатами опитування, майже 90 % фінських військових вважають, що Фінляндія повинна приєднатися до НАТО, не чекаючи на вступ до Альянсу Швеції.

Понад 60 % офіцерів підтримують думку про те, що «якщо буде потрібно», вступ до НАТО має відбуватися без Швеції. Кожен третій (27 %) вважає, що це «певною мірою розумне рішення».

Опитування на замовлення Національної спілки офіцерів проведено в другій половині лютого, коли виявилося, що вступ до НАТО однієї Фінляндії, без Швеції, більш вірогідний, ніж одночасне прийняття обох країн. Нагадаємо, що обидві країни спільно подали заявки на приєднання в травні минулого року.

На сьогоднішній день 28 із 30 членів Альянсу ратифікували членство Фінляндії та Швеції. Не зробили цього лише Туреччина та Угорщина.

Опитані офіцери зазначили, зокрема, що без членства в НАТО позиція Фінляндії була би «схожою» на становище України до нападу Росії, а нинішній статус країни як спостерігача в НАТО «стабілізує ситуацію». Нещодавно укладені двосторонні угоди зі США чи Великобританією також покращують позицію країни. На це впливають нещодавно організовані спільні навчання фінських збройних сил із силами НАТО.

Водночас деякі офіцери зазначали, що загроза з боку Росії все ще існує, і лише формальне членство в НАТО (тобто після ратифікації всіма державами) гарантує безпеку. Дехто зазначав, що політика нейтралітету та позаблоковості, яку країна підтримувала десятиліттями, була би найкращою для країни, а перебуваючи в НАТО, Фінляндія може стати «пішаком у грі», в якій будуть враховуватися інтереси інших.

В іншому опитуванні широкої громадськості, проведеному на початку лютого, понад половина фінів вказали, що членство Фінляндії в НАТО «не повинно залежати від Швеції». Майже кожен третій вважав, що обидві країни повинні приєднатися до Північноатлантичного альянсу одночасно. В офіційній інформаційній політиці державних органів влади та НАТО стверджується, що одночасний вступ обох країн необхідний для оборонного планування Альянсу та безпеки, зокрема, з огляду на географічне положення Фінляндії.

Питання остаточного вступу двох або однієї країни до НАТО найбільше залежить від Туреччини, яка має претензії до шведської політики щодо курдських активістів, які, на думку Анкари, становлять терористичну загрозу. В Угорщині наприкінці лютого парламент почав розгляд питання про ратифікацію протоколів, а остаточне голосування щодо ратифікації очікується в найближчі тижні.

джерело:
Схожі публікації
Згідно з результатами опитування, кожен третій поляк підтримує відновлення обов’язкової військової служби.
Майже половина поляків вважає, що країна рухається в неправильному напрямку.
Попри напруженість у відносинах із Києвом, більшість поляків надалі виступають за надання Україні військової допомоги.
Поляки перебувають у своєрідній бульбашці переконання, що Росія на них не нападе.
Результати нового опитування свідчать, що понад половина поляків заощаджує насамперед на непередбачені витрати.
Результати опитування, на яке посилається газета USA Today, свідчать, що 67 % американців більше непокояться через нестачу грошей на пенсії, ніж через смерть.
Учасники саміту НАТО в Анкарі підтвердили непохитну відданість принципу колективної оборони, закріпленому у статті 5 Вашингтонського договору, а також погодили новий пакет допомоги Україні.
Саміт НАТО в Анкарі вже приносить Україні перші конкретні результати.
У столиці Туреччини сьогодні розпочинається саміт НАТО, головними темами якого стануть підтримка України, збільшення оборонних витрат і нові оборонні контракти.