Світ
Французький багет увійшов до списку світової спадщини

ЮНЕСКО надало статус нематеріальної культурної спадщини традиціям виготовлення багета та способу життя, який його оточує.

«250 грамів магії та досконалості», – так про нього сказав президент Еммануель Макрон.

Борошно, вода, сіль і закваска – ось з чого складається знаменитий багет. Щороку у Франції їх випікають більше ніж шість мільярдів. Однак сьогодні французька хлібопекарська галузь переживає складні часи. Щороку зникає приблизно 400 приватних пекарень, а з 1970 р. їх кількість скоротилася з 55 до 35 тис. 

Французькі пекарі роками прагнули зареєструвати багет як нематеріальну спадщину. У 2018 р. президент Національної конфедерації французьких пекарів і кондитерів Домінік Анракт, стурбований зниженням якості хліба та порушенням традиційних рецептів, зустрівся з Еммануелем Макроном, щоб обговорити це питання .

«Увесь світ заздрить нам через багет. Ми повинні зберегти його і знати, як його зробити. Тому ми повинні зареєструвати його як нашу спадщину», ‒ сказав тоді президент Франції.

Франція подала заявку на включення багета до списку ЮНЕСКО на початку 2021 р.

«Це визнання всієї пекарської спільноти», ‒ прокоментував успіх Домінік Анракт. 

Одні кажуть, що багет з’явився ще у XVIII ст., інші стверджують, що лише з появою парових печей у 1830-х рр. з’явився хліб, який ми сьогодні називаємо багетом. Одна з історій розповідає, що багет зобов’язаний своєю формою Наполеону Бонапарту, який наказав випікати довгий хліб, щоб солдатам було легше його переносити. Ще одна легенда пов’язує появу багета з будівництвом паризького метро наприкінці XIX ст. Така форма випічки дозволяла роздавати хліб будівельникам без використання ножів. 

Свою офіційну назву багет отримав лише в 1920 р., коли законом була встановлена його мінімальна вага (80 г) і максимальна довжина (40 см). Багет спочатку вважався делікатесом, потім набув популярності в міжвоєнний період, а сьогодні є одним із символів Франції.

Щороку в країні проходять конкурси на найкращий багет. 

джерело:
Схожі публікації
Учора, 17 лютого, міністри транспорту Польщі, Німеччини та Франції підписали декларацію про співпрацю щодо розвитку залізничного транспорту.
Унаслідок прориву труби в Луврі постраждали приблизно 400 рідкісних книг і наукових документів XIX–XX ст. Музей запевняє, що пошкодження серйозні, але їх можна усунути.
У паризькій оселі померлого мешканця виявили картину, яку давно вважали втраченою. Вона була відома лише з гравюр. Це картина Пітера Пауля Рубенса «Розп’яття», написана приблизно у 1614–1615 рр.
Це зробили з міркувань безпеки. Лувр зачинив низку залів після того, як під час перевірки виявили конструкційні недоліки деяких балок, що підтримують підлогу другого поверху південного крила музею.
Тривають пошуки злочинців, які здійснили крадіжку в Луврі. Четверо зловмисників за сім хвилин винесли з музею вісім цінних коштовностей.
Засуджений колишній президент Франції Ніколя Саркозі розпочне відбувати покарання 21 жовтня в паризькій в’язниці Ла-Санте.
Чотири реактори однієї з найбільших ядерних електростанцій Франції були відключені після того, як медузи заблокували системи охолодження.
Після більш ніж ста років заборони жителі міста та туристи знову можуть купатися у знаменитій Сені. Це результат багаторічних зусиль і величезних інвестицій, які повернули річці її колишню красу і гарантували безпеку відпочивальників.
У лютому Дональд Трамп наказав провести 90-денний моніторинг участі країни в ЮНЕСКО з особливим акцентом на розслідуванні можливого антисемітизму або антиізраїльських настроїв в організації.