Польща та Україна
Українці подали понад 9000 заявок на відкриття підприємницької діяльності в Польщі

Початок року для польських підприємців не був вдалим. У лютому було зареєстровано майже на 5 тис. менше нових підприємців, ніж місяцем раніше.

У березні на «підмогу» прийшли українці, які настільки впевнено почувалися в Польщі, що значною мірою посприяли подоланню січневого показника.

До кінця минулого року в Польщі було зареєстровано 7117 видів підприємницької діяльності, відкритих громадянами України. Лише до вересня 2022 р. громадяни України подали 9374 заявки на започаткування свого бізнесу.

Дані, зібрані аналітичною компанією InfoCredit, показують, що велика частка українців пов’язує з Польщею не лише сімейне, але й економічне майбутнє. Близькість до Батьківщини, безумовно, має значення, щоб оселитися в Польщі, а професійна реалізація відображається не лише в роботі на ставку, але й у нововідкритих видах підприємницької діяльності. Безперечно, спрощення працевлаштування мотивує українців, адже сьогодні жодних дозволів для цього не потрібно мати. Є лише процедура повідомлення місцевого центру зайнятості про працевлаштування конкретної особи. До серпня за спрощеною процедурою в Польщі було працевлаштовано майже 390 тис. осіб з України.

Як повідомляє Прикордонна служба РП, жінки та діти становлять переважну більшість із 6,36 млн осіб, які перетнули польсько-український кордон.

Така демографічна структура українців, які оселяються в Польщі, відповідає типу найпоширеніших нововідкритих видів діяльності, якими є перукарські та косметичні послуги. Але не тільки. В Польщі власний бізнес почали відкривати й українські ІТ-фахівці. Порівняно з попередніми роками зросла кількість нових підприємців у галузі будівництва та транспорту.

Цього року найбільша кількість нових підприємців з України була зареєстрована в Мазовецькому (2262), Нижньосілезькому (1473) і Малопольському (1285) воєводствах. Поморське воєводство в цьому рейтингу займає четверте місце, а Великопольське – п’яте (1040 і 701 відповідно). У воєводствах, розташованих на сході Польщі, економічна активність українців була значно меншою. У Підкарпатському воєводстві зареєстровано 209, у Люблінському – 253, а у Підляському – 59 нових підприємців з України. Це навіть менше, ніж у Вармінсько-Мазурському воєводстві, де 61 громадянин України розпочав підприємницьку діяльність.

Здається, українці в Польщі найбільш активні там, де є найбільші шанси здобути клієнтів. Не дивно, що вони найбільш охоче направлялися до Варшави та найбільших міст. Відстань від кордону тут не має значення. Важливою є лише привабливість ринку, можливість облаштуватися та знайти житло.

«Основним пунктом призначення українських бізнесменів стала Варшава. У столиці цього року зареєструвалися 1764 нових підприємців з України. Краків посів друге місце (1042), трохи випереджаючи Вроцлав (1040). У Гданську та Познані з’явилося 434 та 417 нових українських підприємців відповідно. Щецин значно випередив Лодзь (314 проти 237). У цих містах найбільше зростання кількості підприємців з України було зафіксовано у Вроцлаві (з 635 до 2022 р. до 1040 цьогоріч), Кракові (з 697 до 1042) і Гданську (з 200 до 434)», ‒ прокоментував президент правління InfoCredit Єжи Вонка.

Підприємницька діяльність, незважаючи на постійні зміни податкового законодавства, залишається найпростішою формою ведення бізнесу. Після надання номеру PESEL, при допомозі волонтерів і за підтримки чиновників підприємницьку діяльність можна зареєструвати майже миттєво.

джерело:
Схожі публікації
Нові правила передбачають, що особи призовного віку, які вперше прибуватимуть до ЄС, не зможуть отримати тимчасовий захист, хоч право на в’їзд до Польщі вони збережуть.
Йдеться про обмеження доступу до тимчасового захисту для громадян України призовного віку.
Відтепер більшість мешканців центрів колективного розміщення мають самостійно оплачувати проживання або залишити їх, тоді як безоплатне житло зберегли лише для вразливих категорій.
Однією з особливостей творчого підходу художниці Олени Габрієль є принципова відмова від назв для своїх картин.
Частина українців у Польщі змушена доводити обставини свого прибуття, хоч раніше безперешкодно користувалася статусом UKR.
Як повідомляє Rzeczpospolita, за даними Центрального осередку господарської інформації РП, у Польщі вже працює майже 27 тис. компаній з українським капіталом.
Додатковим стимулом залишаються високі ціни на оренду у великих містах.
Після кількох років дії тимчасового захисту та статусу PESEL UKR у Польщі з’явився новий інструмент ‒ карта CUKR.
Чинні з березня правила покращили статус українців, які легально працюють у Польщі, натомість хворі та старші біженці, а також ветерани стикаються із серйозними проблемами.