1 вересня 1939 р. Німеччина здійснила збройний напад на Польщу. Почалася Друга світова війна – найкривавіший конфлікт ХХ ст. За понад п'ять років окупації Польща зазнала найбільших втрат серед усіх країн, охоплених війною.

Третій Рейх розпочав підготовку до нападу на Республіку Польща після того, як вона відхилила територіальні претензії Німеччини – анексію Вільного міста Гданська та надання коридору через Померанію. Планом атаки була блискавична війна. Наприкінці серпня 1939 р. Німеччина була готова до війни.

Повномасштабному вторгненню передувала низка прикордонних інцидентів, наприклад Глівицька провокація. Таким чином німці хотіли перекинути відповідальність за початок війни на польську сторону.

1 вересня 1939 р. німецька армія без оголошення війни перетнула кордони Республіки Польща. Німецька авіація розбомбила місто Велюнь, а лінкор «Шлезвіг-Гольштейн» відкрив вогонь у напрямку Вестерплатте. Польща, не отримавши допомоги від союзників, із самого початку воєнних дій змушена була протистояти агресору наодинці. Ситуація значно ускладнилася 17 вересня 1939 р., коли Червона армія без оголошення війни перетнула східний кордон Польщі. Самотнє Військо Польське не могло ефективно протистояти агресії.

Окрім ведення бойових дій, Німеччина з самого початку здійснювала масові злочини проти мирного населення та військовополонених. Тортури, розстріли, конфіскація майна. Тим, хто не загинув, загрожував арешт чи концтабір. Польські родини виселяли з домівок і відправляли на заслання.

За даними істориків, з вересня 1939 р. до травня 1945 р. загинуло близько 6 млн поляків. З них менше 10 % полягли в безпосередніх бойових діях. Решта стали жертвами терору та геноциду, які німці методично проводили на окупованих територіях.