«Для чехів і словаків серпень 1968 р. залишається символом агресії, окупації, зради і приниження», – сказав прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала під час 54-ї річниці тих подій.

Події 21 серпня 1968 р., коли війська Варшавського договору вторглися до Чехословаччини, показали, наскільки крихкою є свобода, заявив у неділю, 21 серпня, в Празі прем’єр-міністр Чехії Петр Фіала. У зв’язку з повномасштабною війною в Україні послання 1968 р. ще ніколи не було таким актуальним, наголосив він.

Для чехів і словаків серпень 1968 р. залишається символом агресії, окупації, зради і приниження, сказав Фіала під час 54-ї річниці тих подій. Він підкреслив, що російські танки знову їздять по чужій землі, цього разу по Україні, де «намагаються підірвати мрії (України, – ред.) про краще майбутнє», і досі вважають Центрально-Східну Європу своєю власністю.

Прем’єр-міністр підкреслив, що Чехія є гордою, незалежною країною, а не сателітом, і що українці хочуть саме того, що вже мають чехи, і не вагаючись за це борються. Чехія підтримує і підтримуватиме Україну військово, гуманітарно та дипломатично, сказав Фіала. Він заявив, що його країна, яка зараз головує в Раді Євросоюзу, координуватиме допомогу Україні, щоб вона була максимально ефективною.

Війська п’яти країн Варшавського договору – СРСР, Угорщини, ПНР, Болгарії та НДР – окупували Чехословаччину в 1968 р., щоб силою придушити спробу демократизації країни й реформування комуністичної системи ліберальним крилом Комуністичної партії Чехословаччини. У перший день радянської інтервенції загинули 58 осіб, а до кінця 1968 р. – 108. Після жорстокого придушення «Празької весни» почалася «нормалізація» – відновлення жорсткого курсу комуністичної влади, що означало репресії щодо протестів проти окупації, чистки, посилення цензури та обмеження свободи. Окупація Чехословаччини тривала до 1991 р.