Польща
Більш як половина поляків бояться погіршення матеріального становища

Результати опитування, проведеного на замовлення Реєстру боржників BIG InfoMonitor, вказують, що 56 % респондентів побоюються погіршення свого матеріального становища.

Згідно з результатами опитування «Інфляція і війна в Україні та домашні бюджети поляків», про фінансові труднощі, пов’язані, зокрема, з інфляцією частіше висловлюються жінки (34 %), ніж чоловіки (26 %), та особи у віці 25‒44 роки (36 %). Про страхи щодо виникнення проблем у майбутньому також частіше згадували жінки (62 %), ніж чоловіки (50 %).

Кожен третій поляк (30 %) зізнався, що в нинішніх умовах йому важко звести кінці з кінцями. Погіршення власного фінансового становища хвилює 56 % респондентів.

«Ситуація різкого підвищення цін, яка не спостерігалася роками, є некомфортною і створює ризики, що споживачі, обтяжені надмірними витратами, не лише відмовляться від розкоші чи розваг, але й не зможуть розрахуватися зі своїми поточними рахунками», – зазначає директор BIG InfoMonitor Славомір Гжельчак.

Перелік видатків, які поляки готові не сплачувати у випадку нестачі грошей, суттєво не змінився порівняно з періодом пандемії, коли загроза фінансової нестабільність також нависла над багатьма домогосподарствами.

«У Реєстрі боржників BIG InfoMonitor є майже 278 тис. осіб, які мають понад 1,2 млрд злотих заборгованості за несплачені рахунки. Якщо вони захочуть узяти ще одне фінансова зобов'язання, у них можуть виникнути проблеми, оскільки багато фірм зазвичай перевіряють стан заборгованості клієнтів», ‒ пояснив він.

Поряд із несплаченими аліментами, штрафами за проїзд без квитка, боргами перед судами чи компаніями зі стягнення боргів заборгованість на суму 41,5 млрд злотих мають 2,13 млн поляків. Середній борг одного польського боржника становить 19 470 злотих.

Найвищий середньостатистичний борг пов’язаний із виплатою аліментів – 43 476 злотих. На другій позиції – оплата орендної плати – 24 769 злотих. Середня заборгованість за телефон та інтернет становить 3577 злотих, а за телебачення – 1738 злотих. Неоплачені комунальні платежі становлять 407 злотих на людину.

Славомир Гжельчак нагадав, що під час пандемії кількість боржників і боргів зменшувалася. Цьому сприяли зменшення спокус і можливостей витрачати гроші, соціальні програми та більша схильність поляків до заощаджень.

«Через інфляцію та війну складна ситуація затягується і, як визнають опитані, через дорожнечу вже три з десяти домогосподарств мають проблеми зі сплатою своїх поточних витрат. Щоб не потрапити в скрутну ситуацію, варто обмежити непотрібні покупки і більш розважливо розпоряджатися своїм бюджетом», – підсумував директор Реєстру боржників.

джерело:
Схожі публікації
Молоді поляки дедалі частіше відмовляються від алкоголю та традиційних сигарет, що ще кілька років тому можна було би вважати приводом для оптимізму.
Понад половина учасників опитування не змогли висловити думку щодо того, хто має стати президентом Кракова після Александра Мішальського.
71 % респондентів виступив за те, щоб Польща залишалася в Європейському Союзі. За вихід з ЄС – 21 % опитаних.
Понад половина поляків заявили, що протягом останнього місяця їм вдалося заощадити частину грошей. Це зростання на 3 % у місячному вимірі.
Варшавський ринок житла щойно подолав чергову символічну межу. Середня пропонована ціна нового житла уперше перевищила рівень у 20 тис. злотих за квадратний метр.
Понад половина поляків побоюється, що вже цього року Росія може вдатися до воєнних дій проти держав НАТО в регіоні Центрально-Східної Європи.
Третина польських водіїв, якби не фінансові обмеження, змінювала б автомобіль кожні три-чотири роки.
Понад половина громадян Польщі виступає за зрівняння пенсійного віку для жінок і чоловіків. І це не єдине побажання.
Хоча більшість поляків хоче завершити трудову діяльність після досягнення пенсійного віку, кількість професійно активних пенсіонерів б’є рекорди.