У Польщі щороку через самогубства гине більше осіб, аніж у дорожньо-транспортних пригодах. «Ніколи до кінця невідомо, що стало причиною того, що хтось вкоротив собі віку. Таємниці померлий забирає із собою, однак можна заявити, що чинниками, які провокують це явище, є психічні розлади, переважно депресії», – говорить  в інтерв’ю для tvp.info психіатр Пьотр Вєжбінський.

Виявляється, що в Польщі щоденно майже 15 осіб приймають рішення покінчити життя самогубством, для 11 із них це завершується фатально. У Польщі показник смертності через самогубства, що припадає на 100 тис. жителів, перевищує середній показник серед держав ЄС.

Згідно з даними «Eurostat», цей показник становив 16,35 у 2013 р., коли середній показник для ЄС сягнув 11,67.

Неповні дані
У 2016 р. Головна комендатура поліції зафіксувала 9 тис. 861 спробу самогубства; 5 тис. 405 осіб вкоротили собі віку. За цей же період у дорожньо-транспортних пригодах загинули понад 3 тис. осіб.

Однак ці дані неповні. Статистика не враховує усіх спроб самогубств, коли особу рятує невідкладна допомога, а також ситуацій, коли в результаті спроби скоєння самогубства доходить до важкого каліцтва або смерті в лікарні. Поліцейські підкреслюють, що такими неочевидними ситуаціями, наприклад, є випадки, в яких хтось під час нез’ясованих причин з’їжджає на протилежну смугу руху і вдаряється в інший автомобіль.

Пьотр Вєжбінський  із психіатричної консультації «MEDSOLVER» у Лодзі звертає увагу на те, що ще в 1998 р. самогубство за кількістю померлих було восьмою причиною смертей у світі, а згодом – четвертою. У віковій групі від 7 до 19 років суїцид займає друге місце за смертністю.

Страх і відсутність стабільності
«Найчастішою причиною самогубств є депресії. Рідше – психози», – говорить Вєжбінський. Видається, що найчастішими чинниками самогубств є відсутність стабільності, невпевненість і песимістичне ставлення до ситуації.

«Якщо в невеликому місті закривається установа з робочими місцями, то не дивно, що багато осіб втрачають почуття безпеки. З’являться невпевненість, відсутність перспектив на майбутнє і стабільності. Великою проблемою пацієнтів, котрі страждають від депресії, також є страх, який стає фактором ризику скоєння самогубства та перешкоджає лікуванню. Страх часто спровокований погіршенням настрою і сильніше дестабілізує пацієнта», – говорить лікар.

Він пояснює, що депресіям часто передують важкі події, пов’язані з втратою матеріальної стабільності, професійного статусу чи здоров’я. До групи ризику скоєння самогубств експерти зараховують чоловіків у віці до 20 років чи після 45 років, осіб, що страждають на депресію, раніше мали спроби скоєння самогубства, зловживають алкоголем, не мають суспільної підтримки, партнера, мають важкі фізичні хвороби (наприклад, рак), а також втрачають раціональне мислення, що супроводжує психози.

Чоловікам вдається частіше
«Чоловіки більш результативні у спробах скоєння самогубства, аніж жінки. Вони вибирають більш смертельні методи. У Японії співвідношення становить 3 до 1, у Польщі – 5 до 1», – каже лікар.

Виявляється, що більшість спроб самогубств здійснюються після вживання алкоголю. «Це чинник, який збільшує ризик результативного самогубства, оскільки призводить до того, що людина менше передбачає результати діяльності, не має такого страху, про що говорять багато пацієнтів. Вони пояснюють, що, хоча хотіли би себе вбити, однак не зроблять цього, бо бояться. Алкоголь призводить до того, що вже немає таких гальм, а, отже, також і страху», – пояснює він.

Виявляється, що із десяти осіб вісім подають сигнали, що можуть щось скоїти з собою, однак їх ігнорують. «Дослідження вказують на те, що більшість самогубців раніше контактували з професіоналом, однак їх ніколи не запитували про їхній психічний стан, чи мають вони суїцидальні настрої. А це дуже просте запитання, на яке пацієнти часто очікують», – говорить Вєжбінський.

Він підкреслює, що за кожним самогубством стоїть особиста драма людини, яка ніколи не буде висловлена за життя. «Ні психіатр, ні його найближчі не зможуть цього дізнатися», – зазначає лікар.

Він зізнається, що у своїй роботі зустрічається з багатьма людьми, котрі хотіли скоїти самогубство і це завершилося невдачею. «Частина з тих, хто починає лікуватися, після терапії радіють, що їм не вдалося цього зробити. Вони переконані, що, коли б звернулися раніше, то їхнє життя було б абсолютно іншим. Однак є й інший полюс. Це ті, котрі є настільки хворими і знаходяться в настільки депресивному стані, що свою невдалу спробу самогубства вважають власною поразкою. У цієї групи осіб невтішне майбутнє, однак їм також можна допомогти», – підкреслює Вєжбінський. Результативними під час лікування є правильно підібрані ліки та терапія.

Джерело: tvp.info