НАТОскоп
Російські військові навчання в Білорусі: Білий дім зайняв рішучу позицію

«Ми розцінюємо російсько-білоруські військові навчання в Білорусі як ескалаційні дії», – сказала речниця Білого дому Джейн Псакі. Вона відмовилася оцінювати, чи вони є підготовкою до вторгнення в Україну. Речник Пентагону Джон Кірбі поінформував, що в Білорусь щодня прибувають чергові російські сили.

«Я не збираюся нічого передбачувати, але ми однозначно розцінюємо ці навчання як ескалаційні, а не деескалаційні дії. Тим більше, що вони відбуваються під самим кордоном. Це дуже тривожно, але я не стала би передбачати, що це означає, якщо говорити про вторгнення», – заявила Псакі.

Про свої побоювання, пов’язані з навчаннями, які розпочалися в четвер, говорив речник Пентагону Джон Кірбі. Політик підкреслив, що кожного дня Росія збирає в Білорусі та довкола кордонів України все більше військ і техніки, кожного дня вона нарощує свої тактичні можливості. Кірбі оцінив, що кількість російських військ, зосереджених довкола України, значно перевищує 100 тис.

На запитання, чи приїзд у Білорусь керівника російського генштабу Валерія Герасимова є поганим знаком, Кірбі відповів, що присутність керівництва не є чимось надзвичайним, однак зазначив, що контекст цих навчань робить його тривожним.

Речник Пентагону в середу опосередковано підтвердив повідомлення видання Wall Street Journal про те, що відправлені до Польщі військові 82-ї повітрянодесантної дивізії мають допомагати в евакуації громадян США з України, але з польського боку кордону.

«Їх вибрали через те, що вони підготовані до різних місій і готові до різних варіантів розвитку подій, зокрема до допомоги в евакуації; я не можу цього виключити», – сказав Кірбі.

У четвер у Білорусі розпочалися навчання «Союзна рішучість-2022», які будуть тривати до 20 лютого. Від 18 січня в рамках «перевірки сил реагування Союзної держави» в Білорусь перекидають російські війська і техніку, переважно з Далекосхідного військового округу.

Окрім кількадесяти потягів із різноманітною військовою технікою, у Білорусь доставили ракетні комплекси С-400, штурмовики Су-25, 12 винищувачів Су-35С, артилерійсько-ракетні комплекси «Панцир-С», комплекси ракетної артилерії «Ураган» і ракети «Іскандер».

Навчання відбуваються на полігонах та територіях поза полігонами у Гродненській, Брестській, Вітебській і Гомельській областях. Задіяні теж летовища в Барановичах, Лунинці, Ліді та Мачулищах.

Міністерства оборони в Москві та Мінську стверджують, що параметри навчання – кількість військових і техніки – не підпадають під Віденські домовленості ОБСЄ і не вимагають ані повідомлення інших держав, ані запрошення спостерігачів.

Мінськ виправдовує навчання «ситуацією біля кордонів Білорусі, зростанням напруженості в Європі та погіршенням політично-військової ситуації у світі».

джерело:
Схожі публікації
Посла Російської Федерації Георгія Міхна викликали до Міністерства закордонних справ Польщі. Причиною виклику, як повідомив речник МЗС, є прагнення висловити солідарність із Німеччиною.
Буферну зону на кордоні з Білоруссю буде продовжено ще на 90 днів. Це означає продовження тимчасової заборони на перебування у прикордонній зоні, прилеглій до кордону, до 29 листопада.
Йдеться про понад 200 млрд євро заморожених активів російського Центробанку. Більшість цих коштів зберігається в бельгійській компанії Euroclear.
Учора уряд Словаччини погодився направити 101 військовослужбовця для участі в операції НАТО «Східна варта».
Головна комендатура Прикордонної служби Польщі відкрила тендер на постачання п’яти нових автомобілів спостереження. Транспортні засоби мають бути оснащені оптоелектронними приладами, а також системами виявлення та відстеження безпілотних літальних апаратів. Про це повідомляє infosecurity24.pl.
Північноатлантична рада засудила дії Росії та підтвердила повну солідарність із Польщею і Румунією після порушень їхнього повітряного простору.
Із 2027 року Фінляндія припинить обслуговування ліній електропередач, якими до Росії проходить частина міжнародного інтернет-трафіку.
У відомстві назвали ці слова фальшивими, безпідставними та частиною спроби посіяти ворожнечу між Україною та її союзниками.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.