Польща
Вчені встановили походження деревини з найвідомішого польського вівтаря

Завдяки проведеним дослідженням вдалося з’ясувати, що деревина дуба, яка була використана для будівництва конструкції вівтаря Віта Ствоша, походила з Неполоміцької пущі неподалік Кракова.

«Ці дерева були зрубані в 1479 р, а вівтар був побудований після сезонування деревини, ймовірно, у 1481 р.», – розповів професор Академії образотворчих мистецтв у Кракові Ярослав Адамович, який очолює групу дослідників вівтаря XV ст. в Маріацькій базиліці. Такі висновки дендрохронологічного аналізу зразків деревини, взятих з вівтарної конструкції.

Дендрохронологічне дослідження – це найточніший відомий метод датування історичної деревини, який дозволяє визначити вік деревини на основі аналізу росту річних кілець.

«Зразки були взяті з дубової конструкції вівтаря. Ми не досліджували зразки деревини з фігур, оскільки вони липові, а липа не надається для дендрохронологічних досліджень», ‒ розповіла Барбара Гмінська-Новак з Університету ім. Миколая Коперника у Торуні. Як пояснила експертка, липи, навіть ті, що ростуть на одній ділянці, по-різному реагують на кліматичні умови та погоду, тому вік деревини цієї породи не можна визначити дендрохронологічним методом.

Дендрохронологічні дослідження зразків з історичних об’єктів дозволяють провести своєрідне розслідування, яке може розповісти, де виросли дерева, деревина яких вивчається. У випадку елементів вівтаря Віта Ствоша, експерти встановили, що деревина, яка використовувалася для будівництва вівтаря, походить з одного місця. Швидше за все, ці дерева були зрізані у Неполоміцькій пущі.

Деревина дуба з вітаря характеризується широкими, рівними кільцями, що чітко вказує на те, що дерева росли швидко, у сприятливому середовищі, досягаючи великих розмірів. На момент зрізання деревам могло бути біля 120 років, а їхні стовбури могли мати у діаметрі приблизно 60‒70 см.

Дендрохронологічні дослідження були проведені в рамках масштабної реставрації вівтаря Віта Ствоша у краківському Маріацькому костелі, яка тривала у 2015‒2021 рр. Комплексне дослідження та реставрація пам’ятки 1489 р. коштували понад 14 млн злотих.

джерело:
Схожі публікації
Друга вежа Всесвітнього торгового центру роками залишалася недобудованою. Тепер, після більш ніж десятирічної перерви, робітники повертаються на будівельний майданчик.
У Музеї народної архітектури в Сяноку згорів дерев’яний костел, побудований у 1667 р. Його перевезли сюди із села Бончаль-Дольний на Підкарпатті.
У місті Забже створили раду зацікавлених сторін, які братимуть участь у підготовці номінації історичного комплексу видобутку кам’яного вугілля для внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Модерністський центр Гдині внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Відповідне рішення було ухвалено вчора, 27 липня, під час сесії Комітету всесвітньої спадщини в південнокорейському Пусані.
Комітет всесвітньої спадщини ЮНЕСКО ухвалив рішення залишити три українські об’єкти всесвітньої спадщини у Списку всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.
Краків знову опинився на вершині туристичного рейтингу, підготовленого відомим американським журналом. Він отримав вищу оцінку, ніж Рим і Відень.
Лондон, Франкфурт, Париж, Варшава ‒ це великі європейські міста, в яких хмарочоси є невід’ємним елементом міського силуету.
Перше місце в рейтингу «Найщасливіші міста світу 2026 року», опублікованому журналом Time Out, посів відомий британський курорт Бат.
Краківська поліція розслідує крадіжку барельєфа з могили Богдана Лепкого та пошкодження пам’ятника.